Політичний курс Угорщини переживає зміни, які ще недавно було складно уявити. Будапешт, який протягом тривалого часу асоціювався з найбільш прихильною до Москви позицією всередині Європейського Союзу, тепер робить заяви, що прямо суперечать багаторічній лінії уряду Віктора Орбана.
У новому офіційному документі угорська влада прямо визначила Росію як джерело загрози. Йдеться не просто про дипломатичну критику окремих дій Кремля. У документі зазначено, що дії Росії становлять небезпеку для самої Угорщини, Європи та міжнародного порядку.
Ця формула має особливе значення, якщо врахувати політичний контекст останніх років. Саме уряд Орбана тривалий час виступав проти багатьох спільних рішень ЄС щодо підтримки України, блокував окремі фінансові та військові ініціативи Брюсселя й демонстрував готовність підтримувати політичний діалог із Москвою навіть на тлі повномасштабної війни.
Тепер ситуація змінюється.
Будапешт назвав Росію загрозою
Як зазначає Politico, угорський уряд затвердив документ для своєї делегації на Генеральній асамблеї ООН у вересні 2026 року. У ньому міститься принципово важлива оцінка російських дій: вони становлять загрозу для Угорщини, Європи та світового порядку.
Для Будапешта це не просто дипломатична формальність. Подібне формулювання означає зміну самої логіки сприйняття Росії — від держави, з якою можна вибудовувати прагматичні відносини, до країни, дії якої розглядаються як безпековий ризик.
Особливо показово, що угорська влада окремо згадала українське Закарпаття. У документі зазначається, що російські дії створюють серйозну небезпеку для угорської меншини, яка проживає на території України.
Цей момент може мати значний політичний вплив. Питання угорської громади Закарпаття роками використовувалося Будапештом як один із головних аргументів у суперечках із Києвом. Угорська влада неодноразово заявляла про необхідність захищати права угорців в Україні та пов'язувала це питання з двосторонніми відносинами.
Однак тепер безпекова оцінка змінюється: головна загроза для регіону в офіційному документі пов'язується саме з діями Росії.
Україна отримала важливий сигнал
Не менш важливою є позиція Будапешта щодо права України на самооборону.
Угорський уряд фактично визнає фундаментальний принцип: Україна має право захищати себе від російської агресії. Одночасно Будапешт підтримує переговорний процес, який має привести до стійкого миру та довгострокових гарантій безпеки.
Це може свідчити про спробу нової угорської влади вибудувати зовнішню політику навколо європейської системи безпеки, а не навколо особливих відносин із Кремлем.
Протягом попередніх років саме позиція Будапешта часто створювала додаткові труднощі для спільної політики ЄС. Угорщина блокувала або затримувала окремі рішення, пов'язані з Україною, а Орбан неодноразово використовував право вето як інструмент тиску на Брюссель.
Тепер, судячи з останніх рішень, цей підхід поступово відходить у минуле.
Поразка Орбана стала переломним моментом
Ключовою причиною змін стали внутрішньополітичні процеси в самій Угорщині. Після парламентських виборів партія Віктора Орбана зазнала поразки, а нова політична команда почала демонструвати готовність до значно тіснішої взаємодії з Європейським Союзом.
Це одразу позначилося на зовнішній політиці.
Будапешт почав відновлювати зв'язки з Брюсселем, що дозволило розблокувати фінансову допомогу обсягом 16,4 млрд євро. Для Угорщини це має не лише політичне, а й дуже практичне значення.
Європейські кошти є важливим фактором для угорської економіки. Тому зміна відносин із Брюсселем може бути частиною значно ширшого процесу: нове керівництво країни прагне повернути Угорщину до центру європейської політичної та економічної системи.
Ще один показовий крок — зняття вето на фінансування зброї для України.
Якщо раніше Будапешт регулярно намагався обмежити або відтермінувати європейські рішення, то тепер угорська влада демонструє зовсім іншу поведінку. Це не означає автоматичного перетворення Угорщини на одного з головних союзників Києва, однак напрямок зміни очевидний.
І саме це може мати для Європи значно більше значення, ніж окремі гучні заяви.
Москва ризикує втратити одного з найбільш зручних партнерів у ЄС
Для Росії зміна угорського курсу може стати серйозною політичною проблемою.
Протягом тривалого часу Угорщина залишалася одним із найбільш помітних прихильників прагматичного діалогу з Кремлем у межах ЄС. Віктор Орбан не приховував свого скептичного ставлення до частини європейської політики щодо Росії та регулярно виступав із заявами, які відрізнялися від позиції більшості європейських столиць.
Особливе значення мали енергетичні відносини. Угорщина зберігала тісну співпрацю з Росією у сфері атомної енергетики, зокрема навколо проєкту розширення АЕС "Пакш".
Саме тут зараз може відбутися ще один принциповий поворот.
Під ударом опинився проєкт "Пакш"
У серпні угорська влада заявила про готовність переглянути співпрацю з російською державною корпорацією "Росатом" щодо розширення АЕС "Пакш". Йдеться про будівництво двох нових енергоблоків.
Цей проєкт був одним із найяскравіших прикладів стратегічної співпраці між Будапештом і Москвою. Його перегляд тому має значно ширше значення, ніж просто питання енергетики.
Прем'єр-міністр Петер Мадяр звернув увагу на те, що один із запланованих енергоблоків мав запрацювати ще у 2024 році, але цього не сталося. Тепер уряд проводить повний перегляд проєкту, включно з його фінансуванням.
Тобто під питанням опинилася не лише конкретна угода, а й сама модель довгострокової залежності від російських технологій та фінансових домовленостей.
Якщо Будапешт справді вирішить суттєво переглянути цей напрямок, наслідки будуть відчутними. Атомна енергетика потребує десятиліть планування, величезних інвестицій і технологічної стабільності. Рішення відмовитися або кардинально змінити вже погоджений проєкт не може бути суто політичним жестом.
Саме тому питання "Пакшу" може стати одним із найкращих індикаторів того, наскільки далеко нова угорська влада готова відійти від політики Орбана.
Це ще не остаточний розрив
Водночас було б передчасно говорити, що Угорщина повністю відмовилася від попередньої моделі зовнішньої політики.
Зміна політичного курсу — складний процес. Навіть після приходу нової влади країна має зважати на власні економічні інтереси, енергетичну залежність, внутрішню політику та відносини з сусідами.
Крім того, одна офіційна заява не перекреслює роки попередньої політики.
Проте сукупність сигналів уже важко пояснити випадковістю. Визнання Росії загрозою, підтримка суверенітету України, визнання права Києва на самооборону, відмова від блокування європейського фінансування зброї, зближення з Брюсселем і перегляд співпраці з "Росатомом" утворюють єдину картину.
Угорщина поступово змінює систему зовнішньополітичних пріоритетів.
Чому це важливо для всієї Європи
Зміна курсу Будапешта може мати наслідки далеко за межами Угорщини.
Європейський Союз давно стикався з проблемою внутрішніх розбіжностей щодо війни Росії проти України. Коли одна з держав-членів регулярно використовує механізми блокування спільних рішень, це послаблює здатність ЄС швидко реагувати на безпекові виклики.
Якщо ж Будапешт почне підтримувати спільну європейську політику, простір для таких блокувань стане значно меншим.
Для України це також може означати поступове зникнення одного з найскладніших дипломатичних бар'єрів у ЄС. Києву більше не доведеться витрачати стільки політичних ресурсів на подолання угорського вето в питаннях, де більшість європейських держав уже сформувала спільну позицію.
А для самої Угорщини це може бути спробою повернутися до більш передбачуваної ролі в Європі.
Найважливіше зараз полягає не в тому, наскільки гучно Будапешт критикуватиме Москву. Реальний тест — у конкретних рішеннях: фінансуванні, голосуваннях у ЄС, військовій підтримці України, енергетичних контрактах та подальшій долі російських проєктів.
Якщо ці рішення й надалі рухатимуться в тому самому напрямку, можна буде говорити вже не про ситуативну зміну риторики, а про справжній демонтаж політичної спадщини Віктора Орбана.
І тоді нинішня заява Угорщини про Росію як загрозу може виявитися лише першим, але дуже символічним кроком у великому геополітичному розвороті Будапешта.
