Польща не дає Україні дозволу на пошуки загиблих: що відбувається і де виникла суперечка

Українська сторона кілька місяців очікує дозволу на пошукові роботи в Польщі. Йдеться, зокрема, про пошук останків цивільних українців, загиблих у 1944 році.



Україна вже кілька місяців не може отримати від Польщі дозвіл на проведення пошукових та ексгумаційних робіт на її території. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю RMF 24.

За словами дипломата, питання пошуку та ексгумації останків залишається предметом роботи спеціальної двосторонньої групи. Саме через цей механізм сторони мають узгоджувати відповідні роботи, які стосуються складних і часто болючих сторінок спільної історії.

Однак, як стверджує українська сторона, нині проблема полягає не у відсутності готовності Києва співпрацювати, а в тому, що Варшава не видає необхідні дозволи українським фахівцям.

Україна просить Польщу видати хоча б один дозвіл

Василь Боднар наголосив, що Україна послідовно погоджує запити польської сторони та видає дозволи на проведення робіт на своїй території.

Дипломат закликав польську сторону не створювати в суспільстві враження, начебто саме Київ перешкоджає пошуковим та ексгумаційним роботам.

За його словами, відповідна робоча група створена саме для того, щоб розглядати такі питання та поступово узгоджувати проведення досліджень.

«Я б тут звернувся до польської сторони з проханням видати хоча б один дозвіл на пошукові роботи в Польщі», — заявив посол.

Фактично українська сторона очікує від Варшави конкретного кроку, який продемонстрував би взаємність у цьому процесі.

Про які пошуки йдеться

Одним із місць, де Україна хоче провести пошукові роботи, є Ласкув. Там українські фахівці прагнуть відшукати останки цивільних українців, які, за українськими даними, були вбиті бійцями Армії Крайової у 1944 році.

Для родин загиблих питання пошуку та гідного поховання має не лише історичне, а й глибоко людське значення. Йдеться про людей, які загинули десятиліття тому, але їхні могили досі можуть залишатися невідомими.

Саме тому українська сторона наполягає на необхідності проведення пошукових робіт.

Водночас отримати дозвіл, за словами Боднара, не вдається вже кілька місяців. Дипломат пояснює ситуацію наявністю бюрократичних обмежень.

«Але ні, ми його не отримуємо. Завжди якісь бюрократичні обмеження», — зазначив посол.

Він також зробив публічний заклик до польської сторони прискорити ухвалення рішення.

Чому це питання настільки чутливе

Історичні суперечки між Україною та Польщею протягом багатьох років залишаються одним із найбільш складних елементів двосторонніх відносин.

Особливо гостро сторони сприймають питання жертв та поховань, адже вони пов’язані з трагічними подіями ХХ століття, взаємним насильством та історичною пам’яттю обох народів.

Пошукові та ексгумаційні роботи в такій ситуації мають принципове значення. Вони дозволяють не лише встановити місця поховань, а й повернути конкретним людям їхні імена, а родинам — можливість гідно вшанувати загиблих.

Саме тому будь-які затримки з дозволами легко перетворюються на предмет політичних суперечок.

Українська сторона при цьому наголошує на необхідності взаємності. Якщо Польща проводить пошукові та ексгумаційні роботи в Україні, Київ очікує аналогічної можливості для українських фахівців на польській території.

Між Києвом і Варшавою є й інші суперечливі питання

Проблема з пошуковими роботами виникла на тлі інших дискусій між Україною та Польщею, пов’язаних з історичною спадщиною.

Зокрема, триває суперечка навколо двох картин зі Львівського історичного музею, які зараз перебувають у польському Слупську. Роботи були тимчасово вивезені з України для збереження під час війни.

Львівський музей наполягає, що картини належать до державного фонду України. Водночас спадкоємці польського князя Анджея Любомирського вважають їх частиною колекції Любомирських і через суд намагаються перешкодити їх поверненню.

Ця історія демонструє, наскільки складними залишаються питання культурної та історичної спадщини між двома країнами.

Чи вдасться сторонам домовитися

Поки що українська сторона не отримала дозволу на пошукові роботи в Ласкуві, а переговори тривають у рамках двосторонньої робочої групи.

Для Києва принциповим є не лише конкретне рішення щодо одного місця пошуку. Йдеться про те, щоб механізм взаємодії працював на практиці та не залежав від постійних бюрократичних затримок.

Історичні рани між Україною та Польщею неможливо вирішити одним документом. Але пошук загиблих, встановлення їхніх імен та гідне поховання можуть стати саме тією сферою, де гуманітарний підхід важливіший за політичні суперечки.

Поки ж українська сторона публічно закликає Варшаву зробити перший крок і видати дозвіл хоча б на одні пошукові роботи.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Політика, із заголовком: "Польща не дає Україні дозволу на пошуки загиблих: що відбувається і де виникла суперечка".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 02 вересня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.