Угорщина йде на крайні заходи заради АЕС: навіщо влада змінює дно Дунаю

Через падіння рівня води біля АЕС «Пакш» влада Угорщини терміново будує спеціальний поріг на дні Дунаю та готує баржі як резервний спосіб підняти рівень води.



Угорщина вдається до нестандартного рішення, щоб не допустити проблем із роботою своєї найбільшої атомної електростанції. Через аномальну спеку та падіння рівня води в Дунаї уряд країни вирішив змінити рельєф дна річки поблизу АЕС «Пакш».

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що влада доручила розпочати будівництво спеціального підводного «порога», який має стримати подальше падіння рівня води в районі охолоджувального каналу атомної електростанції.

Рішення ухвалили після огляду місця робіт і консультацій із фахівцями у сфері водного господарства, енергетики та оборони. Будівництво планують розпочати вже 13 серпня.

Навіщо змінювати дно Дунаю

АЕС «Пакш» значною мірою залежить від води Дунаю, яка використовується для охолодження обладнання станції. Коли рівень річки падає, можливості для забезпечення необхідного охолодження також скорочуються.

Саме це стало причиною термінових дій угорської влади. За словами Мадяра, нова споруда має забезпечити протягом кількох тижнів необхідний рівень води в охолоджувальному каналі, щоб станція могла продовжувати працювати на повну потужність.

«Поріг» планують побудувати на дні Дунаю між АЕС «Пакш» та містом Дунасентбенедек. Споруда фактично з’єднає два береги річки й повинна вплинути на рівень води на потрібній для роботи електростанції ділянці.

Проєкт розділили на два етапи. Спочатку планується використати приблизно 35 тисяч кубометрів каменю. На наступному етапі передбачено ще близько 110 тисяч кубометрів.

Масштаб робіт показує, наскільки серйозною влада вважає проблему. Йдеться не про звичайне регулювання рівня води, а про масштабне втручання в русло однієї з найбільших річок Європи заради підтримання роботи стратегічного енергетичного об’єкта.

Уряд готує ще більш незвичайний план

Будівництво підводного порога — не єдиний захід, який розглядають угорські чиновники.

Паралельно влада готує дві 80-метрові баржі. У разі критичного падіння рівня води їх планують контрольовано затопити в районі Пакша.

За задумом уряду, це може тимчасово підняти рівень Дунаю приблизно на 20 сантиметрів. Такий крок має стати своєрідним аварійним резервом, який дозволить атомній електростанції продовжити роботу до завершення основних гідротехнічних робіт.

Одна з барж має прибути до Пакша з Мохача вже ввечері 12 серпня, а друга — наступного дня.

Мадяр наголосив, що баржі та новий поріг не розглядаються як альтернативи одне одному. Навпаки, два рішення мають доповнюватися: постійна споруда повинна стабілізувати ситуацію на довший період, а баржі залишаються страховим механізмом на випадок різкого погіршення умов.

Скільки це коштуватиме

Угорський уряд визначив проєкт як пріоритетний через його терміновість. Попередня вартість будівництва оцінюється приблизно у 6 мільярдів форинтів.

Для влади країни питання має стратегічне значення. АЕС «Пакш» є найважливішим джерелом електроенергії Угорщини, тому навіть часткове обмеження її роботи здатне створити додатковий тиск на енергосистему.

Особливо гостро це проявляється в умовах літньої спеки, коли споживання електроенергії зростає через активне використання кондиціонерів та інших систем охолодження.

Енергетична проблема загострилася через спеку

Проблеми з рівнем води виникли на тлі надзвичайно спекотної погоди в Угорщині. Ще 6 серпня влада країни була змушена запровадити надзвичайні заходи для економії електроенергії.

Ситуація показала вразливість енергосистеми, яка значною мірою залежить від стабільної роботи великих генеруючих потужностей.

Сам Мадяр пов’язав нинішню кризу не лише зі спекою, а й із рішеннями попередньої влади. За його словами, раніше не було належної диверсифікації енергетичної системи на випадок виникнення проблем із «Пакшем».

Таким чином, нинішня ситуація стала своєрідним випробуванням для всієї енергетичної моделі Угорщини.

Аномальна спека змінює правила для енергетики

Проблема АЕС «Пакш» показує, наскільки сильно зміни кліматичних умов і тривалі періоди спеки можуть впливати навіть на атомну енергетику.

Атомні електростанції традиційно вважаються стабільним джерелом генерації, однак їхня робота залежить не лише від реакторів. Для багатьох станцій критично важливим є надійне джерело води для охолодження.

Коли температура повітря зростає, а рівень річок падає, енергетична інфраструктура може опинитися перед абсолютно новими викликами.

Саме тому угорська влада намагається діяти наперед. Будівництво підводного порога та підготовка барж мають створити запас часу, щоб не допустити сценарію, за якого падіння рівня води змусить обмежити або повністю зупинити роботу АЕС.

Поки угорський уряд оцінює запропоновані заходи як найбільш ефективне та безпечне рішення. Проте ситуація навколо «Пакша» демонструє важливий урок: навіть потужна атомна електростанція може опинитися у залежності від природних умов, а екстремальна спека здатна перетворити рівень води у великій річці на питання національної енергетичної безпеки.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Екологія, Економіка, Клімат, із заголовком: "Угорщина йде на крайні заходи заради АЕС: навіщо влада змінює дно Дунаю".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 12 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.