Трамп як тягар для ультраправих Європи: суверенітет проти «America First»

Європейські націоналісти ще вчора бачили в Дональді Трампі союзника, але погрози щодо Гренландії, тарифи США та зневага до партнерів роблять зв’язок із ним токсичним.



Європейські ультраправі довго жили в комфортній ілюзії: Дональд Трамп допомагає легітимізувати праві популісти, а натомість отримує ідейну підтримку на континенті. Взаємини й справді були «незручним союзом», але працювали на обидва боки.

Поворот стався тоді, коли «America First» торкнулося не лише міграції чи культури, а й кордонів і грошей. Загрози США щодо Гренландії — автономної території Данії — прозвучали як виклик європейській суб’єктності та суверенітету ЄС.

Для націоналісти Європи це пастка: їхній бренд — «суверенітет», але союзник із Вашингтона раптом натякає на можливість перерозподілу територій. Політичний центр одразу отримує зброю: мовляв, «патріоти» стають колонією чужої волі.

За підрахунками редакції Дейком, токсичність Трампа зросла не через ідеологію, а через інструменти тиску: тарифи США, публічні приниження союзників і демонстративні ультиматуми. Для правих популісти це означає ризик втратити найважливіше — довіру «свого» виборця.

Риторика про Гренландія вмикає в Європі глибинний інстинкт самооборони: якщо суверенітет можна торгувати «угодою», то завтра торгуватимуть і безпекою. Саме тому навіть колишні симпатики Трампа змушені робити крок убік — хоча б тимчасово.

Показово, як реагують «вітрини» європейського націоналізму. Nigel Farage назвав погрози довкола Гренландії «ворожим актом», а Giorgia Meloni жорстко відповіла на знецінення внеску європейців у Афганістан. Це вже не нюанси — це захист власної гідності.

Jordan Bardella пішов ще далі: його «неприйнятно» щодо Гренландії та «шантаж» щодо тарифів переводять конфлікт у площину принципів. Для французьких правих це шанс довести: ми не «проамериканські», ми — про Францію, про контроль кордонів і про національний інтерес.

Тут виникає парадокс: одна й та сама формула «сильний лідер, сильні кордони» працює і в США, і в ЄС, але зовнішня політика Трампа б’є по європейській автономії. А виборець правих партій часто не любить, коли хтось — навіть союзник — диктує умови.

Додає масла у вогонь і тема НАТО. Коли Вашингтон зневажливо говорить про роль союзників, у Римі, Варшаві чи Парижі це читається як сигнал: трансатлантичні відносини стають контрактом із пунктами дрібним шрифтом. І кожен правий уряд відповідає вже вдома — перед сім’ями військових.

Найнебезпечніше для ультраправих те, що «американський фактор» перестав бути модним. У Німеччині лише 15% респондентів назвали США надійним партнером — рекордно низький показник. Коли антиамериканські настрої ростуть, асоціації з Трампом тягнуть вниз.

Це змінює й тактику партій на кшталт AfD: в середині руху з’являються різні голоси — від критики «втручань» до спроб виправдати «сфери впливу». Але розщеплення небезпечне: виборець любить прості відповіді, а не геополітичні суперечки між лідерами.

Ще вчора Трамп був «плечем» для радикалів: адміністрація США публічно хвалила «патріотичні партії», а окремі праві кола в Брюсселі говорили про новий трансатлантичний альянс. Сьогодні цей зв’язок виглядає як компромат, який легко дістає опонент.

Центристські політики користуються моментом. Логіка проста: якщо праві кричать про національну гордість, то хай пояснять, чому мовчать, коли з Вашингтона лунають претензії на європейську територію. У такій рамці вибори в Європі стають ще й плебісцитом про незалежність.

Одночасно Трамп створює і матеріальні подразники — тарифи США та непередбачуваність правил. Для економік ЄС це не абстракція: мито б’є по експорту, інвестиціях, робочих місцях. І тут навіть праві уряди змушені говорити мовою промислової політики, а не гасел.

Німецька дискусія показова: офіційні особи прямо говорять про потребу шукати нових партнерів, бо «традиційні союзи» стають менш надійними. Це не антипатія, а холодний розрахунок. Такий тон підрізає крила тим ультраправим, які будували імідж на «особливих стосунках» із США.

У цій точці проявляється справжня ціна популізму: він добре працює в опозиції, але погано переносить відповідальність. Коли треба обирати між символічною дружбою з Трампом і реальними рахунками за енергію та робочими місцями, урядовці інстинктивно відходять від ризику.

Трамп стає «поганим дзеркалом» і для тих, хто любить жорсткість. Бо його стиль — це не лише тиск на міграцію, а й готовність ставити під сумнів усталені правила. Для Європи це виглядає як повернення до «закону джунглів», де великий бере те, що хоче.

Тому дистанціювання правих лідерів — радше оборонний маневр, ніж ідейний розрив. Вони й далі поділяють антиімміграційний порядок денний і «жорсткі кордони», але прагнуть не платити політичну ціну за чужі ультиматуми. Тепер їхня формула: ми схожі, але не підлеглі.

Чи надовго це? Багато залежить від того, чи продовжить Вашингтон розмовляти з Європою мовою погроз — і чи будуть нові епізоди на кшталт Гренландії. Кожна така історія зміцнює в ЄС аргумент про стратегічну автономію й послаблює «американську романтику» правих.

У підсумку Трамп став для ультраправих тестом на послідовність. Або ти «сувереніст» і тоді критикуєш будь-які натяки на анексію та шантаж митами, або ти ризикуєш виглядати як клуб прихильників чужої сили. Європейська політика нині карає саме за другий варіант.


Ця новина була опублікована у розділі: Сполучені Штати, Європа, Північна Америка, Аналітика, із заголовком: "Трамп як тягар для ультраправих Європи: суверенітет проти «America First»".

Матеріал підготував(-ла): Тетяна Федорів

Новину опубліковано: 31 січня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Одна кнопка на павербанку, яка змінює все: приховані функції, про які майже ніхто не знає

Більшість користувачів навіть не здогадуються, що кнопка на павербанку — це не просто “ввімкнути/вимкнути”. Вона може показувати заряд, змінювати режими та керувати живленням пристроїв

Держава запровадила нові виплати по 50 тисяч гривень: хто зможе отримувати додаткову допомогу

Кабінет Міністрів України розширив перелік осіб, які матимуть право на щомісячну виплату у 50 тисяч гривень після повернення з російського полону. Гроші призначатимуть тим, хто потребує тривалого стаціонарного лікування.

Зарплати понад 100 тисяч і бронювання від мобілізації: кому в Україні роботодавці готові платити найбільше

В Україні стрімко зростає кількість вакансій із можливістю бронювання. Роботодавці підвищують зарплати, а окремим фахівцям уже пропонують понад 100 тисяч гривень на місяць.

Вибухи у Вишневому: Зеленський розкрив, кому належав склад і кого чекає покарання

Президент заявив, що склад із боєприпасами перебував у структурі одного з підприємств «Укроборонпрому», а за наслідками розслідування очікуються кримінальні справи та кадрові рішення.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Європейські новини:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Європа готує Україні рекордний оборонний кредит: 60 мільярдів євро на британську зброю можуть змінити ситуацію на фронті

Європейський Союз наблизився до ухвалення масштабної програми оборонного кредитування України. Київ може отримати доступ до 60 мільярдів євро для закупівлі британського озброєння та військової техніки, що стане одним із найбільших фінансових рішень союзників від початку повномасштабної війни.

Польща зробила неочікуваний крок щодо МіГ-29: у Києва знову з’явився шанс отримати винищувачі

Перемовини про передачу польських МіГ-29 Україні отримали новий імпульс. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що сторони знову повернулися до діалогу, а шанси на успішне завершення домовленостей суттєво зросли.