Ще кілька місяців тому відносини між Вашингтоном і Києвом виглядали значно складнішими, аніж зараз. Різкі заяви Дональда Трампа щодо України, суперечки навколо підтримки Києва та невизначеність щодо майбутньої американської політики створювали враження, що стратегічний союз між двома країнами переживає серйозну кризу.
Однак останні події демонструють іншу тенденцію. Закрита зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського у Білому домі 28 липня була названа американською стороною «позитивною та продуктивною». Український президент також заявив, що переговори були хорошими, а серед головних тем — постачання засобів протиповітряної оборони, ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot та активізація дипломатичних зусиль.
Фактично йдеться про спробу створити умови, за яких Москва буде змушена переглянути свої розрахунки та сісти за стіл переговорів.
Але чи справді Вашингтон змінив підхід до України? І які інструменти можуть змусити Кремль змінити свою стратегію?
Patriot, ракети та проблема виробництва
Одним із ключових питань під час зустрічі Зеленського і Трампа стало посилення української протиповітряної оборони.
Президент України закликав США надати терміновий зимовий пакет із приблизно 300 ракет-перехоплювачів для систем Patriot. За словами Зеленського, без достатньої кількості таких ракет Росія може отримати можливість завдавати масштабніших ударів по енергетичній інфраструктурі України, що може створити серйозну гуманітарну кризу у зимовий період.
Трамп заявив, що намагатиметься допомогти Україні, однак визнав складність ситуації. Сполучені Штати одночасно стикаються з потребами інших союзників, зокрема через конфлікти на Близькому Сході, де системи Patriot також мають стратегічне значення.
Додатковою проблемою залишається обмежене виробництво ракет. Навіть якщо політичне рішення буде ухвалене, швидке збільшення постачань може бути складним.
Окреме питання — можливість виробництва ракет Patriot безпосередньо в Україні. Після переговорів стало відомо, що Київ прагне отримати відповідні ліцензії.
Однак, за інформацією журналіста Die Welt Крістофа Ваннера, компанія Boeing, яка відповідає за окремі технологічні компоненти ракети, поки не готова передавати такі права третім країнам. Водночас ані адміністрація Трампа, ані компанія Lockheed Martin офіційно не підтвердили остаточного рішення.
Попри це, сама ідея спільного виробництва отримує підтримку. Польща вже пропонувала створити спільне підприємство України та США для виробництва Patriot на польській території.
Російська ракета у Польщі змінила сприйняття загрози
Масована атака Росії в ніч проти 30 липня показала, що проблема захисту від балістичних і крилатих ракет виходить далеко за межі України.
Одна з російських ракет Х-101 впала неподалік від Любліна у Польщі. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що немає доказів того, що ціллю була саме польська територія, однак наголосив: було б помилкою вважати, що подібне не може повторитися.
Цей інцидент став додатковим аргументом для посилення протиповітряної оборони у всьому східному фланзі НАТО.
Фактично російська ракетна загроза стала фактором, який змушує союзників України швидше шукати рішення.
«Пекельні санкції»: новий важіль проти Кремля
Одним із найбільш потужних інструментів тиску на Росію може стати новий санкційний законопроєкт у США.
Під час візиту Зеленського до Вашингтона Сенат США зробив процедурний крок для просування документа, який передбачає масштабні санкції проти Росії та країн, які продовжують купувати російські енергоносії.
Законопроєкт був розроблений за участю покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема та інших представників обох партій.
Документ передбачає можливість запровадження до 100% мит щодо країн, які купують російську нафту та газ і таким чином підтримують фінансові можливості Москви.
Серед найбільших покупців російської нафти залишаються Китай, Індія, Туреччина, Угорщина та Словаччина.
За оцінками аналітиків, лише за перше півріччя 2026 року ці країни придбали російської нафти приблизно на 52 мільярди доларів.
Для порівняння: ці кошти могли б забезпечити Україну тисячами ракет-перехоплювачів для Patriot.
Покупці російського газу також залишаються важливим джерелом доходів для Москви. Китай, Японія, Франція, Бельгія та Іспанія за перші шість місяців року імпортували російський газ на мільярди доларів.
Якщо цей закон буде ухвалений, він стане одним із найсильніших економічних інструментів тиску на Кремль.
Вибори у США можуть змінити дипломатичний розклад
Ще одним фактором, який може вплинути на ситуацію, є наближення проміжних виборів до Конгресу США.
На початку листопада американці переобиратимуть третину Сенату та всю Палату представників. Для Дональда Трампа це означає необхідність демонструвати результати своєї зовнішньої політики.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що наступні 100 днів можуть стати вирішальними для результату війни.
За його словами, зараз ситуація залишається приблизно рівною, а шанси сторін він оцінює як «50 на 50».
Саме тому Трамп може бути зацікавлений у тому, щоб посилити роль США як посередника у можливих переговорах між Україною та Росією.
Особливо на тлі того, що українські далекобійні удари та санкційний тиск поступово створюють додаткові проблеми для російської економіки та військової машини.
Чому Трамп почав інакше дивитися на Україну
Аналітики вважають, що ставлення американського президента до України поступово змінюється.
Однією з причин називають успіхи українського оборонного сектору, зокрема розвиток власного виробництва безпілотників.
За інформацією The Wall Street Journal, Трамп почав звертати увагу на здатність України самостійно створювати ефективні військові технології.
Один із представників американської адміністрації зазначив, що Трамп «любить переможців».
Також експерти звертають увагу на його поступове розчарування у Володимирі Путіні. Показовим став той факт, що запланована розмова між лідерами США та Росії після саміту НАТО так і не відбулася.
Кремль, який раніше розраховував на особливий діалог із Вашингтоном, може зіткнутися з новою реальністю — зростанням тиску з боку США.
Чи можливе замороження війни за 100 днів
Попри активізацію дипломатії, експерти попереджають: швидке завершення війни залишається складним завданням.
За даними Financial Times, спеціальні представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть відвідати Київ у серпні для переговорів щодо завершення війни.
Водночас інші джерела зазначають, що Москва поки не готова відмовитися від максималістських вимог і може уникати серйозних переговорів найближчим часом.
Головне питання полягає у тому, чи зможуть санкції, військовий тиск і дипломатичні сигнали змусити Кремль змінити свою позицію.
Наступні місяці справді можуть стати переломним періодом. Якщо США посилять економічний тиск, Україна отримає необхідні засоби захисту, а дипломатичний процес отримає новий імпульс, розрахунки Москви можуть суттєво змінитися.
Але остаточний результат залежатиме не лише від Вашингтона, а й від готовності Кремля відмовитися від продовження війни.
