НАТО готується до найгіршого сценарію: Bild розкрив план на випадок атаки РФ на Балтію

За даними німецького видання, Альянс розглядає кілька етапів відповіді — від знищення ракетних комплексів до ударів по військовій і логістичній інфраструктурі.



НАТО розробило кілька сценаріїв дій на випадок можливого нападу Росії на одну з країн Балтії — Естонію, Латвію або Литву. Основною метою Альянсу в такому випадку буде не лише зупинити наступ, а й максимально послабити військовий потенціал Росії, щоб не допустити подальшого розвитку агресії.

Про це пише німецьке видання Bild, посилаючись на інформацію про підготовку НАТО до можливого великого конфлікту.

Зазначається, що передбачені сценарії складаються з кількох етапів. Першочерговим завданням стане нейтралізація ракетної та безпілотної загрози, яка може виникнути на початку масштабного конфлікту.

Перший етап — зупинити ракетні та дронові атаки

За інформацією Bild, у разі масштабного нападу НАТО планує задіяти бойову авіацію, ракети та безпілотні системи для боротьби з російськими засобами ураження.

Особливу увагу, як стверджує видання, може бути приділено Калінінградській області. Там розміщені численні системи протиповітряної оборони та ракетні комплекси, які потенційно можуть створювати загрозу для сил Альянсу та країн Балтії.

Таким чином, першим завданням НАТО стане створення умов, за яких російські війська не зможуть безперешкодно використовувати ракети та авіацію для підтримки наступу.

Це має критичне значення для Балтійського регіону, адже Естонія, Латвія та Литва географічно розташовані близько до території Росії та Білорусі.

На кордоні можуть створити «автономну зону»

Наступним елементом плану, за даними німецьких журналістів, може стати створення спеціальної «автономної зони» вздовж кордонів із Росією та Білоруссю.

Її особливість полягає в тому, що там нібито не планується постійне розміщення військовослужбовців НАТО.

Замість цього проти сил, які наступатимуть, можуть використовуватися безпілотники та наземні роботизовані комплекси.

Такий підхід відображає загальну тенденцію сучасної війни — дедалі більше завдань передаються безпілотним системам, які можуть працювати без безпосередньої присутності військових на передньому краї.

Для НАТО це також означає можливість зменшити ризик втрат серед особового складу на найбільш небезпечних напрямках.

Альянс може завдати ударів за межами території НАТО

Найбільш серйозним етапом, за інформацією Bild, може стати перенесення бойових дій безпосередньо на територію Росії.

У матеріалі йдеться про можливе використання спеціальних підрозділів для знищення військових і логістичних об'єктів, які забезпечують перекидання російських військ та техніки.

Серед потенційних цілей називаються аеродроми, оборонні підприємства, мости та залізнична інфраструктура.

Водночас Bild стверджує, що НАТО не планує захоплення російської території. Головне завдання, за цією інформацією, полягає у тому, щоб зупинити наступ та змусити російські війська відійти до міжнародно визнаного кордону.

Це принципова відмінність між військовим стримуванням і спробою вести війну на знищення держави.

«Повітряний міст» із безпілотників

Окремо видання повідомляє про можливість створення своєрідного «повітряного мосту» для перекидання безпілотників і роботизованих систем.

Такі апарати, згідно з описаним сценарієм, могли б використовуватися для атак на військові об'єкти, зокрема аеродроми та бази.

Водночас у матеріалі згадується і можливість підтримки з боку громадян Росії, які виступають проти політики Володимира Путіна.

Втім, ця частина інформації має характер опису можливого сценарію, а не підтвердження того, що НАТО вже має конкретну мережу для таких дій.

Чому НАТО не приховує свої плани

Одна з найбільш важливих деталей полягає в тому, що Альянс, за інформацією Bild, не прагне повністю приховувати подібні сценарії.

Логіка такого підходу полягає у стримуванні. Потенційний противник повинен заздалегідь розуміти, що напад на країну НАТО не обмежиться локальним конфліктом із невеликою державою.

У разі атаки може бути задіяний весь військовий потенціал Альянсу.

Саме це, на думку військових, має зменшити спокусу перевіряти готовність НАТО на практиці.

Чи справді Росія може перевірити НАТО на міцність

Останніми місяцями в Європі дедалі частіше обговорюють сценарії можливого прямого зіткнення Росії та НАТО.

Раніше західні ЗМІ припускали, що Москва може посилити провокації проти країн Альянсу або навіть спробувати захопити окреме місто чи територію в Польщі або одній із балтійських держав.

У НАТО також звучали оцінки, що Росія може використовувати різні дії для перевірки реакції Альянсу та спроб розколоти його єдність.

На цьому тлі Польща та країни Балтії вже посилюють захист критичної інфраструктури. Йдеться, зокрема, про електростанції, греблі, газопроводи та інші об'єкти, пошкодження яких могло б мати серйозні наслідки для цивільного населення.

Водночас наявність планів не означає, що НАТО очікує неминучого нападу. Навпаки, саме демонстрація готовності до найгіршого сценарію має стати одним із головних інструментів його запобігання.

Для країн Балтії це особливо важливо: їхня безпека безпосередньо залежить від того, наскільки переконливо Альянс зможе показати готовність захищати кожного свого члена.

Якщо інформація Bild відповідає дійсності, НАТО намагається донести Москві простий сигнал: напад на Естонію, Латвію чи Литву не залишиться локальною війною — відповідь може охопити значно ширший простір і завдати серйозної шкоди військовим можливостям Росії.


Ця новина була опублікована у розділі: Влада, Політика, із заголовком: "НАТО готується до найгіршого сценарію: Bild розкрив план на випадок атаки РФ на Балтію".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Левченко

Новину опубліковано: 17 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.