Заборона гаджетів у школах: між дисципліною та правами учнів

Новий законопроєкт у Раді пропонує обмежити використання смартфонів на уроках, але залишає винятки. Освітяни попереджають: питання складніше, ніж здається.



В Україні знову повернулися до дискусії про гаджети в школах — цього разу на рівні нового законопроєкту №15105. Документ передбачає заборону використання смартфонів, планшетів і смарт-годинників під час навчального процесу, але із суттєвими винятками. Йдеться передусім про освітні та медичні потреби.

Ініціатива виникає на тлі зростання занепокоєння щодо концентрації учнів, якості навчання та цифрової залежності. У багатьох країнах уже діють обмеження, які покликані підвищити дисципліну та зменшити відволікання під час уроків. Україна намагається адаптувати цей досвід до власних реалій.

Втім, український контекст має свої особливості — передусім війну та цифрову трансформацію освіти. Гаджети нерідко стають інструментом доступу до навчальних матеріалів, особливо в умовах нестачі підручників або дистанційного навчання. Це ускладнює універсальні заборони.

Як зазначає газета «Дейком» у попередньому аналізі освітніх реформ, будь-які обмеження в школах мають враховувати не лише педагогічні, а й безпекові фактори, адже мобільні телефони часто є засобом зв’язку під час повітряних тривог або надзвичайних ситуацій.

Освітня омбудсменка Надія Лещик відреагувала стримано, наголосивши, що остаточні висновки можливі лише після оприлюднення повного тексту законопроєкту. Вона підтвердила, що питання заборони гаджетів активно обговорюється з освітянами, але однозначного рішення наразі немає.

Ключовий нюанс законопроєкту — винятки. Використання гаджетів дозволяється, якщо це необхідно для навчання або медичних потреб. Це означає, що школи отримають певну гнучкість у застосуванні правил, але також — відповідальність за їхнє тлумачення.

Експерти звертають увагу, що повна заборона смартфонів у школах може мати зворотний ефект. Колишній освітній омбудсмен Сергій Горбачов наголошував: гаджети допомагають фіксувати випадки булінгу та порушення прав учнів, а їх відсутність може ускладнити доказову базу.

Окрім цього, сучасна освіта дедалі більше інтегрує цифрові технології. Онлайн-платформи, електронні підручники та інтерактивні завдання часто потребують використання смартфонів або планшетів. У таких умовах жорстка заборона виглядає анахронізмом.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий також підкреслив необхідність широкої суспільної дискусії. За його словами, ефективнішим підходом може бути не заборона, а регулювання — наприклад, зберігання гаджетів у спеціальних боксах під час уроків.

Міжнародний досвід демонструє різні моделі. ЮНЕСКО, зокрема, рекомендує обмежувати використання мобільних телефонів у школах, але не наполягає на повній забороні. У Франції та Італії діють жорсткіші правила, тоді як у Скандинавії роблять акцент на цифровій грамотності.

В українських реаліях ключовим викликом залишається баланс між дисципліною та правами учнів. Освітня політика має враховувати і психологічні аспекти, і технологічні тренди, і безпекові ризики. Універсальне рішення навряд чи буде ефективним.

У підсумку, законопроєкт №15105 відкриває важливу розмову, але не дає остаточних відповідей. Його доля залежатиме не лише від парламенту, а й від готовності суспільства знайти компроміс між контролем і свободою в освіті майбутнього.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Освіта, із заголовком: "Заборона гаджетів у школах: між дисципліною та правами учнів".

Матеріал підготував(-ла): Єва Писаренко

Новину опубліковано: 30 березня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.