Глобальні конфлікти рідко залишаються локальними подіями. Вони швидко перетворюються на чинники, що визначають економічні процеси далеко за межами регіону, де відбуваються бойові дії. Саме такою є ситуація навколо Ірану, яка вже впливає на світові ринки енергоносіїв і створює нові виклики для країн, що залежать від імпорту палива, зокрема для України.
Національний банк України змушений враховувати ці ризики у своїх прогнозах і стратегіях. За оцінками регулятора, розвиток подій на Близькому Сході може піти за двома основними сценаріями — базовим і негативним. Обидва вони несуть певні втрати для української економіки, однак масштаб цих втрат суттєво різниться.
Базовий сценарій передбачає поступове зниження напруженості вже ближче до кінця другого кварталу. У такому випадку ціни на нафту стабілізуються і навіть можуть знизитися до рівня близько 80 доларів за барель до кінця 2026 року. Це означає, що шок для економіки буде обмеженим і відносно короткостроковим.
Проте навіть за такого розвитку подій Україна відчує наслідки. Інфляція зросте приблизно на 1,5 відсоткового пункту, що означає подорожчання товарів і послуг для населення. Бізнес також зіткнеться з підвищенням витрат, особливо у сферах, залежних від транспорту та енергоресурсів. Темпи зростання економіки сповільняться, хоча й не критично — приблизно на 0,3 відсоткового пункту.
Набагато складнішим виглядає негативний сценарій. Він передбачає затяжний конфлікт із залученням США та Ірану, що триматиме ціни на нафту на рівні не нижче 100 доларів за барель протягом тривалого часу. Такий розвиток подій створює серйозний тиск на глобальні ринки та провокує хвилю подорожчання енергоносіїв.
Для України це означає значно глибші економічні наслідки. Інфляція може зрости вже на 3 відсоткові пункти, що відчутно вдарить по купівельній спроможності населення. Зростання ВВП сповільниться сильніше — приблизно на 0,6 відсоткового пункту. Це означає менші доходи бюджету, обмежені можливості для соціальних витрат і більший тиск на фінансову систему.
Окремо варто звернути увагу на ринок пального, який є одним із перших індикаторів глобальних криз. Блокування ключових транспортних маршрутів, зокрема Ормузької протоки, миттєво впливає на логістику постачання нафти. Це викликає стрибок цін на світових ринках, який швидко передається і на українські автозаправні станції.
Для пересічного громадянина це означає дорожчий бензин і дизель, а отже — підвищення витрат на транспорт, продукти харчування та інші товари. Адже логістика закладена у вартість майже всього, що ми купуємо. Таким чином, енергетичний фактор стає ключовим драйвером інфляції.
Національний банк уже реагує на ці виклики. Регулятор призупинив цикл зниження облікової ставки та залишив її на рівні 15%. Це рішення спрямоване на стримування інфляційного тиску та збереження макрофінансової стабільності. Водночас такий крок має і зворотний бік — кредити залишаються дорогими, що обмежує інвестиційну активність бізнесу.
Перегляд макроекономічних прогнозів також свідчить про обережність регулятора. Очікувана інфляція на кінець року зросла до 9,4%, тоді як прогноз економічного зростання знижено до 1,3%. Це сигнал про те, що навіть за відносно сприятливого розвитку подій економіка України перебуватиме під тиском зовнішніх факторів.
Ситуація демонструє, наскільки тісно українська економіка інтегрована у глобальні процеси. Події за тисячі кілометрів можуть визначати ціни в магазинах, вартість пального і навіть рівень доходів населення. У таких умовах ключовим завданням держави залишається збереження стабільності та здатність швидко адаптуватися до нових викликів.
Водночас ця криза підкреслює важливість енергетичної незалежності та диверсифікації постачань. Чим менше країна залежить від імпортних енергоносіїв, тим стійкішою вона є до зовнішніх шоків. Для України це не лише економічне питання, а й стратегічний напрям розвитку.
Попереду — період невизначеності, коли багато залежатиме від розвитку подій на міжнародній арені. Але вже зараз очевидно: глобальні конфлікти мають прямий і відчутний вплив на життя українців. І саме здатність держави та суспільства реагувати на ці виклики визначатиме економічну стійкість країни у найближчі роки.
