Україна розширює дипломатичну мережу в Африці: допомога біженцям, зерно та навчання військових

Київ відкрив вже вісім нових посольств у Африці з 2022 року, підсилюючи боротьбу з Росією через продовольчу та безпекову дипломатію, поєднуючи продовольчу допомогу з навчанням армій регіону до боротьби з російськими впливами.



На заході континенту, в столиці Мавританії Нуакшоті, українські дипломати організували доставку майже двох тисяч тонн зерна в табір Мбера, де перебувають сотні тисяч малійських біженців, втікаючи від конфлікту, який Росія підтримує своїми найманцями та військовими радниками.

Зернова допомога розповсюджується через Всесвітню продовольчу програму під егідою ЄС і США, та демонструє, що Україна залишається щонайменше одним із гарантів продовольчої безпеки світу.

Така підтримка спрямована не лише на пом’якшення наслідків гуманітарної кризи, але й на контрпропаганду російської ініціативи Food from Russia, що активно лобіює Кремль у країнах Сахеля та Центральної Африки.

Одночасно Київ пропонує навчання військових підрозділів Мавританії в галузі протидії повстанцям і гібридним загрозам. “Україна готова ділитися бойовими технологіями та тактиками, які ми відпрацьовували у війні з Росією, — розповів посол Максим Субх.

— Ми вже провели кілька семінарів із тактичної медицини, розвідки та захисту від безпілотників”. Така допомога сприяє підвищенню безпеки як самої Мавританії, так і сусіднього Малі, де російські приватні військові компанії стали вагомим фактором дестабілізації.

Нова стратегія Києва в Африці передбачає також розвиток торгівлі та інвестицій. Українське агропромислове та машинобудівне обладнання поступово повертається на ринки Ефіопії, Кенії та Нігерії, проте поки що експорт залишається суттєво меншим за довоєнний рівень.

“Ми відкрили посольства в Кот-д’Івуарі та Конго, щоб просувати торгові угоди й модернізацію інфраструктури,” — пояснив Субх. У планах на цей рік — відкриття ще двох місій, зокрема в Судані, де Москва чинить тиск, озброюючи обидві сторони конфлікту.

Протистояти російським медіа-кампаніям допомагає соціальний проєкт “Брама”, що об’єднав кіберполіцію та волонтерів задля блокування дезінформації. Українські фахівці залучають громадян до розпізнавання фейків у соціальних мережах, знижуючи вплив російської пропаганди на місцеві електорати.

Саме дезінформація залишається потужним інструментом Кремля: у багатьох столицях Африки досі переконані, ніби Україна не здатна виконувати основні зобов’язання з поставок зерна на світові ринки.

Найбільший виклик для української дипломатії — конкурентні переваги Росії, що має понад сорок дипломатичних установ у регіоні та значно більший досвід. Та навіть у тих країнах, де уряди спочатку відмовилися засудити вторгнення РФ (наприклад, ПАР), Київ демонстративним візитом Зеленського в квітні цього року здобув увагу та підняв питання постконфліктного відновлення, енергетики й протидії апартеїду.

Попри перші успіхи, українська програма в Африці має значні прогалини: досі немає посольства в Ефіопії при штаб-квартирі Африканського Союзу, — наголошують аналітики. Також стратегія торгівлі переважно зосереджена на Північній Африці, тоді як субсахарські ринки вимагають глибшої регіональної інтеграції. Водночас зусилля з доставки гуманітарної допомоги та навчання армій залишаються найбільш вдалими елементами української дипломатії, що спроможні переконати африканські столиці долучитися до тиску на Кремль і посприяти поверненню миру в Україну.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Африка, Суспільство, із заголовком: "Україна розширює дипломатичну мережу в Африці: допомога біженцям, зерно та навчання військових".

Матеріал підготував(-ла): Валерія Москаленко

Новину опубліковано: 26 червня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.