«Скелю» не розформовують? Полк переходить під командування «Азову» — що зміниться

425-й окремий штурмовий полк «Скеля» готується до серйозної реорганізації: його підрозділи планують зосередити на одному напрямку та передати під оперативне керівництво корпусу «Азов».



Навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля» останнім часом виникло чимало запитань. Після гучного суспільного резонансу, повідомлень про переміщення військовослужбовців та розслідувань навколо небойових втрат почали поширюватися припущення, що підрозділ можуть розформувати.

Однак наразі ситуація виглядає інакше. «Скелю» не ліквідовують і не включають до організаційної структури «Азову». Водночас полк справді очікують масштабні зміни — його сили поступово переходять під оперативне керівництво корпусу «Азов».

Про це в інтерв’ю каналу «Бутусов Плюс» розповів речник штурмового полку Олексій Братущак.

Чому «Скелю» хочуть зібрати в одному місці

До цього підрозділи «Скелі» використовувалися на різних напрямках. Окремі батальйони, ротні тактичні групи та зведені загони могли виконувати завдання далеко один від одного, фактично діючи автономно та посилюючи найбільш напружені ділянки фронту.

Такий формат дозволяв оперативно перекидати окремі групи туди, де виникала найбільша потреба. Проте він має і очевидний недолік — сили одного полку виявляються розпорошеними, а командуванню складніше повною мірою використовувати їх як єдиний бойовий організм.

Тепер підхід змінюється.

За словами Братущака, розосереджені підрозділи «Скелі», ймовірно, будуть зосереджені на одному конкретному напрямку. Це означає, що замість одночасного виконання різних завдань у кількох точках фронту командування зможе використовувати їхній потенціал більш концентровано.

«Станом на зараз ми виконуємо бойове розпорядження під оперативним керівництвом корпусу "Азов"», — повідомив речник.

Фактично йдеться про зміну системи управління та застосування сил, а не про зникнення самого полку.

«Скеля» не стає частиною «Азову»

Саме це питання стало одним із головних на тлі новин про реорганізацію.

Передача під оперативне керівництво не означає автоматичного входження «Скелі» до складу «Азову». Як пояснив Олексій Братущак, полк зберігає власну організаційну структуру та ідентичність.

«Ми не заходимо в структуру "Азову", але оперативне керівництво буде здійснювати саме їхній штаб», — зазначив він.

Ця різниця принципова. У військовій системі оперативне підпорядкування та організаційне злиття — не одне й те саме. У першому випадку підрозділ може отримувати бойові завдання та діяти в рамках планування іншого штабу, водночас залишаючись окремим формуванням.

Тому говорити про ліквідацію «Скелі» на підставі цієї інформації немає підстав.

Навпаки, задум полягає у тому, щоб використати можливості різних підрозділів максимально ефективно. Для «Скелі» це може означати більш централізоване планування, а також тіснішу взаємодію зі штабом корпусу «Азов».

Чому новина з'явилася саме зараз

Навколо полку вже тривалий час тривають дискусії. Раніше стало відомо про масштабне переміщення частини особового складу «Скелі». За повідомленнями, близько двох тисяч військовослужбовців були направлені на доукомплектування інших підрозділів Сухопутних військ.

Це стало однією з причин появи припущень про можливе розформування полку. У самій «Скелі» такі чутки заперечували, наголошуючи, що переведення військовослужбовців відбувалося за рішенням вищого військового командування та є частиною управління Силами оборони в умовах війни.

Окремі військовослужбовці підрозділу при цьому продовжували виконувати бойові завдання.

Ситуацію додатково загострили повідомлення про розслідування обставин загибелі військових у тилу. За даними народного депутата Олександра Федієнка, Національна поліція відкрила 103 кримінальні провадження за фактами смертей військовослужбовців, які не були пов'язані безпосередньо з виконанням бойових завдань.

Втім, сама цифра не означає, що йдеться про 103 злочини. За словами парламентаря, частина випадків могла бути пов'язана з природними причинами або нещасними випадками. 41 провадження вже закрили через відсутність складу злочину, у 61 випадку розслідування тривали, а лише у трьох справах на той момент повідомили про підозру.

Що буде далі

Зараз процес реорганізації ще триває. Не всі підрозділи «Скелі» остаточно переведені під нове оперативне керівництво, а їхнє стягування та організація спільної роботи потребують часу.

Однак головна тенденція вже зрозуміла: полк не зникає, але змінюється спосіб його застосування.

Для військових на фронті такі зміни можуть мати набагато більше значення, ніж формальна назва чи структура підрозділу. Коли сили, які раніше діяли на різних ділянках, отримують можливість працювати в єдиній системі планування, це потенційно дозволяє краще координувати штурмові дії, розвідку, вогневу підтримку та логістику.

Водночас остаточні висновки про ефективність нового формату можна буде робити лише після його практичного застосування.

Тож наразі правильніше говорити не про розформування «Скелі», а про її переформатування та зміну оперативного підпорядкування. Полк зберігає власну ідентичність, але його бойові можливості планують використовувати в тіснішій взаємодії з корпусом «Азов».

На тлі попередніх скандалів і чуток це може виглядати як один із найважливіших етапів перебудови підрозділу. І тепер головне питання полягає вже не в тому, чи існуватиме «Скеля», а в тому, наскільки ефективним виявиться новий формат її застосування на фронті.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Влада, із заголовком: "«Скелю» не розформовують? Полк переходить під командування «Азову» — що зміниться".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 13 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.