Рекорд за три роки: у МОН назвали несподівану кількість українців, які складатимуть НМТ у 2026 році

Попри війну, виїзд молоді за кордон та складну демографічну ситуацію, кількість охочих складати Національний мультипредметний тест в Україні продовжує зростати. У Міністерстві освіти і науки повідомили про понад 350 тисяч зареєстрованих учасників, а також розкрили, скільки абітурієнтів планують



В Україні зафіксовано чергове зростання кількості учасників Національного мультипредметного тесту. За даними Міністерства освіти і науки, у 2026 році на складання НМТ зареєструвалися понад 350 тисяч осіб. Цей показник став одним із найвищих за останні роки та підтвердив тенденцію до збільшення кількості вступників, яка спостерігається вже третій рік поспіль.

Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час інтерв’ю. За його словами, система вищої освіти демонструє позитивну динаміку навіть в умовах повномасштабної війни, постійних безпекових викликів та складної демографічної ситуації.

Міністр наголосив, що кількість зареєстрованих на НМТ стабільно збільшується щороку. Якщо порівнювати показники останніх років, то приріст спостерігався як у 2025 році порівняно з 2024-м, так і у 2026 році порівняно з попереднім роком. На думку очільника МОН, це свідчить про збереження інтересу молоді до української вищої освіти та бажання будувати своє майбутнє саме в Україні.

Особливу увагу привертає той факт, що позитивна динаміка зберігається попри активні дискусії щодо відтоку молоді за кордон. Від початку повномасштабної війни питання освітньої міграції стало одним із найважливіших для української системи освіти. Багато родин були змушені залишити країну через безпекову ситуацію, а частина випускників почала розглядати можливість вступу до іноземних університетів.

Однак у Міністерстві освіти і науки зазначають, що наразі не бачать ознак критичного відтоку вступників. Зокрема, журналісти поцікавилися у міністра, чи вплинуло на вступну кампанію рішення щодо можливості виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 22 років.

За словами Лісового, на сьогодні МОН не фіксує жодних негативних наслідків такого рішення для вступної кампанії. Навпаки, статистика демонструє збільшення кількості охочих складати НМТ, що є одним із головних індикаторів зацікавленості молоді у здобутті вищої освіти в Україні.

Окремим позитивним сигналом стала активність українців, які перебувають за межами країни. Міністр повідомив, що близько 30 тисяч реєстрацій на НМТ надійшли саме від громадян України, які зараз живуть за кордоном, але планують вступати до українських закладів вищої освіти.

Цей показник демонструє, що навіть після вимушеного переїзду значна частина молоді продовжує розглядати українські університети як основне місце для здобуття освіти. Для держави це важливий сигнал, який свідчить про збереження зв’язку молодого покоління з Україною та довіру до національної системи освіти.

Водночас міністр визнав, що певна кількість випускників традиційно обирає навчання за кордоном. Найбільш популярними напрямками залишаються Польща та Словаччина, які протягом багатьох років приваблюють українських студентів географічною близькістю, порівняно доступною вартістю навчання та можливістю отримати диплом європейського зразка.

Проте навіть за таких умов українські університети не лише утримують свої позиції, а й демонструють зростання популярності. Особливо це стосується закладів вищої освіти, розташованих у західних регіонах країни.

За словами Лісового, суттєве збільшення кількості студентів спостерігається у вишах Житомира, Луцька, Івано-Франківська, Львова та Ужгорода. Однією з головних причин такого інтересу є можливість організовувати повноцінне офлайн-навчання, що для багатьох студентів залишається важливою перевагою.

Після кількох років дистанційного та змішаного формату навчання значна частина молоді прагне повернутися до традиційного освітнього процесу, який передбачає живе спілкування з викладачами, участь у студентському житті та використання університетської інфраструктури.

Крім того, стабільна робота західних університетів сприяє формуванню позитивного іміджу української освіти. Саме тому дедалі більше абітурієнтів обирають навчання всередині країни, навіть маючи можливість вступити до іноземних закладів.

Важливою особливістю вступної кампанії 2026 року стане широке використання електронних сервісів. Більшість вступників подаватимуть документи виключно через електронні кабінети в системі ЄДЕБО. Для цього необхідно буде заздалегідь створити особистий кабінет та підготувати весь пакет документів у цифровому форматі.

Цього року абітурієнти матимуть право подати до десяти заяв на вступ. При цьому до п’яти заяв можна використати для участі в конкурсі на бюджетні місця, що дозволяє значно підвищити шанси на отримання безкоштовної освіти.

Зростання кількості учасників НМТ та стабільний попит на українські університети свідчать про те, що система вищої освіти продовжує адаптуватися до складних умов і зберігає довіру серед молоді. Попри всі виклики, українські заклади освіти залишаються конкурентними та продовжують залучати десятки тисяч майбутніх студентів як з України, так і з-за кордону.

Саме тому результати нинішньої вступної кампанії можуть стати важливим показником не лише для освітньої сфери, а й для оцінки настроїв молодого покоління, яке дедалі частіше пов’язує своє майбутнє з Україною.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Освіта, із заголовком: "Рекорд за три роки: у МОН назвали несподівану кількість українців, які складатимуть НМТ у 2026 році".

Матеріал підготував(-ла): Єва Писаренко

Новину опубліковано: 02 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.