Реформа старшої школи в Україні: чи справді нові ліцеї повинні мати щонайменше 300 учнів

У Міністерстві освіти та науки пояснили, що вимога про мінімум 300 учнів у новостворених ліцеях є поширеним міфом. Насправді законодавство не встановлює жорстких обмежень щодо кількості школярів, а головна умова – можливість вибору профілів навчання.



Реформа старшої школи: що змінюється для українських учнів

Освітня система України продовжує поступово змінюватися в межах реформи Нової української школи. Одним із ключових етапів цих змін стала реформа старшої школи, яка передбачає створення академічних і професійних ліцеїв. Вони мають стати простором, де старшокласники зможуть обирати власну освітню траєкторію, поглиблено вивчати предмети та готуватися до майбутньої професії або вступу до університету.

Однак разом із впровадженням реформи з’явилося чимало суперечок і непорозумінь. Одне з найпоширеніших тверджень — що нові ліцеї нібито повинні мати не менше 300 учнів, інакше вони не зможуть працювати. Такі заяви активно обговорюють у громадах, освітянських колективах і серед батьків.

Саме тому Міністерство освіти та науки було змушене публічно пояснити ситуацію. За словами представників відомства, ця цифра не є обов’язковою вимогою. Більше того, вона не закріплена в жодному законодавчому акті, який регулює функціонування академічних чи професійних ліцеїв.

У центрі нової моделі освіти стоїть не кількість учнів, а якість навчання і можливість вибору. Реформа старшої школи передбачає, що старшокласники повинні мати доступ до різних профілів навчання. Саме це дозволяє формувати індивідуальні освітні маршрути.

Відтак ключове завдання нових ліцеїв — не просто збільшити чисельність школярів, а створити умови, за яких учень зможе визначитися зі своїми інтересами, здібностями та майбутнім професійним напрямом.

Скільки учнів потрібно для роботи ліцею насправді

У Міністерстві освіти та науки наголошують: законодавство не встановлює чіткої вимоги щодо мінімальної кількості учнів у ліцеї. Основна умова полягає в іншому — у закладі повинні діяти щонайменше два класи на кожній паралелі та бути доступними мінімум три профілі навчання.

Це означає, що навіть відносно невеликий навчальний заклад може відповідати вимогам реформи. Якщо кожен профіль матиме невеликі групи учнів, ліцей усе одно зможе функціонувати.

Формально достатньо навіть 24 учнів на одній паралелі. Така кількість може бути сформована з трьох профільних груп, у кожній з яких навчатиметься по вісім учнів. У такому випадку загальна кількість старшокласників у 10–12 класах може становити приблизно 72 учні.

Цей підхід дозволяє враховувати різні реалії українських громад. У великих містах ліцеї можуть бути значно більшими, тоді як у невеликих населених пунктах або віддалених регіонах кількість учнів буде меншою.

Особливо важливо це для гірських територій, прикордонних районів та громад, які перебувають близько до лінії бойових дій. Там іноді просто неможливо сформувати великі школи, однак це не означає, що діти повинні втратити доступ до якісної профільної освіти.

Таким чином, реформа старшої школи намагається знайти баланс між освітніми стандартами та реальними умовами життя українських громад.

Чому в реальності орієнтуються на більшу кількість учнів

Попри те що законодавчих обмежень щодо кількості учнів немає, у процесі пілотування реформи сформувалися певні рекомендації. Освітяни вважають, що оптимальною є приблизно 60 учнів на паралелі.

Така кількість школярів дозволяє організувати більше профілів навчання та забезпечити справжній вибір предметів. Коли учнів достатньо, ліцей може пропонувати ширший спектр освітніх програм — від гуманітарних до природничих і технологічних.

Для старшокласників це означає можливість глибше зануритися у предмети, які відповідають їхнім інтересам. Одні обиратимуть фізику і математику, інші — іноземні мови чи історію, а хтось захоче зосередитися на біології або IT-напрямках.

Крім того, більша кількість учнів дає змогу формувати гнучкі групи для вивчення окремих дисциплін. Це важливо для сучасної освіти, яка прагне відійти від однакового навчання для всіх і перейти до індивідуальних освітніх траєкторій.

Саме тому під час впровадження реформи старшої школи фахівці радять громадам орієнтуватися на більші ліцеї, якщо це дозволяють місцеві умови. Але ця рекомендація не є обов’язковою нормою.

Головне — щоб учні мали реальний вибір профілів і могли отримати якісну освіту незалежно від того, живуть вони у великому місті чи невеликій громаді.

Старша профільна школа як ключовий етап освітньої реформи

Реформа старшої школи є третім етапом масштабних змін у системі освіти України. Її впровадження стало логічним продовженням реформи Нової української школи, яка стартувала ще у 2017 році.

Тоді до першого класу пішли учні, які почали навчатися за новими освітніми стандартами. Ці діти поступово переходили з початкової до базової школи, а тепер наближаються до старших класів.

Саме для них і створюється нова модель старшої профільної освіти. Вона має допомогти підліткам визначитися зі своїм майбутнім ще під час навчання у школі.

У ліцеях старшокласники зможуть обирати предмети для поглибленого вивчення, формувати власну освітню траєкторію та готуватися до професійного життя. Для когось це стане підготовкою до університету, а для інших — кроком до конкретної спеціальності.

З вересня 2026 року частина українських ліцеїв уже почне працювати за новими принципами. У низці закладів учні навчатимуться за індивідуально обраними профілями та предметами.

Реформа старшої школи покликана зробити освіту більш сучасною, гнучкою та орієнтованою на потреби учня. І хоча навколо змін виникає багато запитань, головна ідея залишається незмінною: школа повинна допомагати дитині знайти свій шлях у житті.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Освіта, із заголовком: "Реформа старшої школи в Україні: чи справді нові ліцеї повинні мати щонайменше 300 учнів".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 13 березня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.