Ормузька протока, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та зрідженого природного газу, знову опинилася в центрі міжнародної напруги. Після серії атак на комерційні судна ситуація в одному з найважливіших морських коридорів світу різко погіршилася. Частина танкерів продовжує рух, однак дедалі більше судновласників відкладають рейси або навіть змінюють маршрут уже під час проходження протоки.
Новий виток ескалації поставив під загрозу не лише постачання енергоносіїв із Близького Сходу, а й стабільність світових енергетичних ринків. Особливе занепокоєння викликає майже повне припинення транспортування зрідженого природного газу, що вже позначилося на цінах у Європі.
Танкерний рух різко сповільнився
За інформацією Bloomberg, уранці 8 липня Ормузькою протокою пройшли лише шість нафтових танкерів.
Хоча рух не припинився повністю, така активність свідчить про суттєве скорочення перевезень порівняно з періодом після досягнення тимчасових домовленостей між США та Іраном.
При цьому один із найбільших танкерів — індійський супертанкер Lila Vadinar — майже завершив проходження небезпечної ділянки, однак несподівано змінив курс і повернувся назад біля півострова Мусандам.
Подібні рішення дедалі частіше ухвалюються через високі ризики для екіпажів і вантажів.
Газові перевезення практично зупинилися
Ще складнішою стала ситуація із транспортуванням зрідженого природного газу.
Після нападів на судна 7 липня, серед яких опинився й танкер із Катару, перевезення СПГ через Ормузьку протоку майже припинилися.
Це викликає серйозне занепокоєння, адже приблизно п'ята частина світового експорту зрідженого природного газу проходить саме через цей морський шлях.
Ринки миттєво відреагували на нові ризики.
Лише за два дні ціни на природний газ у Європі підскочили приблизно на 10%, оскільки трейдери побоюються можливого дефіциту поставок.
Загроза перемир'ю між США та Іраном
Нові інциденти стали найсерйознішим випробуванням для тимчасового перемир'я між Вашингтоном і Тегераном.
Після атак на комерційні судна США завдали авіаударів у відповідь та скасували дозвіл, який раніше дозволяв продаж іранської нафти.
Таким чином дипломатичне напруження знову різко посилилося, а перспектива нової ескалації конфлікту почала безпосередньо впливати на міжнародну торгівлю.
Судновласники змушені обирати між двома небезпечними маршрутами
Окрім загальної загрози атак, виникла ще одна проблема.
Фактично Ормузька протока перетворилася на територію із двома зонами впливу.
Перший маршрут проходить уздовж узбережжя Оману.
Саме його підтримують американські військові, однак останнім часом саме цей коридор дедалі частіше стає місцем атак.
Другий маршрут пролягає ближче до центральної частини протоки.
Тегеран заявляє, що контролює цей район і вимагає погодження проходження суден саме з іранською стороною.
Для міжнародних перевізників така ситуація створює додаткові юридичні та фінансові ризики.
Використання маршруту, погодженого Іраном, може призвести до проблем із дотриманням санкційного режиму та потенційних вторинних санкцій.
Дедалі більше танкерів просто повертаються назад
Через невизначеність судноплавні компанії дедалі частіше відкладають проходження Ормузької протоки.
За даними Reuters, після останніх атак щонайменше чотири нафтові та газові танкери вже змінили курс і відмовилися від подальшого руху.
Судновласники уважно стежать за розвитком подій, постійно коригуючи маршрути залежно від змін безпекової ситуації.
Подібна поведінка вже починає впливати на стабільність глобальних поставок енергоносіїв.
Напади на судна посилюють тривогу ринку
Напередодні катарський газовоз Al Rekayyat, який перевозив зріджений природний газ, зазнав удару неподалік узбережжя Оману під час виходу з Ормузької протоки.
За попередньою інформацією, судно було уражене безпілотником або ракетою, після чого на борту виникла пожежа.
Саме цей інцидент став одним із ключових факторів різкого погіршення ситуації на ринку морських перевезень.
Вартість проходу може різко зрости
Навіть якщо безпечне судноплавство найближчим часом буде відновлено, експерти не виключають появи нових економічних ризиків.
Зокрема, обговорюється сценарій, за якого плату за прохід Ормузькою протокою можуть стягувати одразу дві держави — Іран та Оман.
У разі реалізації такого механізму загальна сума зборів може сягати десятків мільярдів доларів щороку.
Це означатиме додаткове подорожчання морських перевезень, що неминуче позначиться на вартості нафти, природного газу та багатьох інших товарів у всьому світі.
Ормузька протока залишається одним із найважливіших транспортних вузлів планети, через який проходить значна частина світових поставок енергоносіїв. Будь-яке загострення безпекової ситуації в цьому регіоні миттєво відображається на глобальних ринках, впливає на ціни на нафту й газ та змушує міжнародні компанії переглядати логістичні маршрути. Якщо напруженість найближчим часом не знизиться, світова енергетика може зіткнутися з новою хвилею нестабільності.
