«Майже половина бюджету йде в тінь»: розкрито шокувальні масштаби секретних витрат Кремля на війну

Воєнні витрати Росії продовжують стрімко зростати, попри заяви Володимира Путіна про стабільність економіки. Нові дані свідчать, що значна частина бюджетних коштів спрямовується на засекречені статті витрат, більшість із яких пов’язані з фінансуванням армії.



Експерти попереджають: навантаження на російську економіку стає дедалі відчутнішим, а реальні масштаби витрат можуть бути ще більшими за офіційні показники.

Росія продовжує нарощувати витрати на війну, спрямовуючи на військові потреби рекордні обсяги бюджетних коштів. Водночас значна частина цих грошей проходить через закриті статті бюджету, що ускладнює оцінку реального стану державних фінансів. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW), який посилається на дані Міністерства фінансів РФ та аналіз німецьких експертів.

За оцінкою економіста Німецького інституту міжнародних та безпекових досліджень Яніса Клюге, у першому кварталі 2026 року військові витрати Росії сягнули 5,9 трильйона рублів. Це становить близько 46% усіх федеральних видатків за цей період та приблизно на 30% більше, ніж роком раніше.

Такі показники свідчать, що війна залишається головним фінансовим пріоритетом Кремля, попри публічні заяви російської влади про розвиток економіки та покращення добробуту населення.

Воєнні витрати зростають швидше, ніж планувалося

Згідно з російським бюджетним законодавством, частка військових витрат у 2026 році мала скоротитися з 7,8% ВВП до 6,2%. Однак фактичні показники свідчать про інше.

Як зазначає Клюге, вже у першому кварталі поточного року військові витрати становили близько 2,5% прогнозованого річного ВВП Росії. Якщо така динаміка збережеться до кінця року, підсумкові показники можуть суттєво перевищити офіційні плани уряду.

Експерти вважають, що це є ознакою подальшої мілітаризації економіки та посилення залежності державних фінансів від потреб армії.

Дві третини доходів фактично поглинає війна

Особливу увагу аналітиків привернуло співвідношення доходів і витрат бюджету.

За перші чотири місяці 2026 року російський бюджет отримав близько 8,3 трильйона рублів доходів. Водночас військові витрати за аналогічний період фактично дорівнювали приблизно двом третинам усіх надходжень до державної скарбниці.

Економісти попереджають, що така структура видатків робить бюджет дедалі більш вразливим до зовнішніх потрясінь, падіння експортних доходів та коливань цін на енергоносії.

Секретні витрати досягли рекордних масштабів

Одним із найтривожніших сигналів стало різке зростання засекречених витрат.

За даними аналізу, обсяг секретних статей бюджету зріс на 43% порівняно з минулим роком. У результаті їхня частка досягла 38,2% усіх федеральних видатків у першому кварталі 2026 року.

При цьому сам російський бюджет передбачає, що близько 85% закритих витрат спрямовуються саме на військові потреби.

Фактично це означає, що значна частина фінансування війни виведена з публічного контролю та залишається недоступною для незалежного аналізу.

Кремль міг приховати реальні масштаби витрат

Клюге також припускає, що Міністерство фінансів Росії могло перенести частину військових витрат із четвертого кварталу 2025 року на початок 2026-го.

Такий крок дозволив би формально уникнути перевищення бюджетних обмежень у минулому році та водночас покращити офіційну статистику.

Крім того, експерт не виключає, що в нинішньому бюджеті заздалегідь передбачені додаткові приховані витрати, які можуть використовуватися протягом року без широкого громадського обговорення.

Економіка дедалі сильніше залежить від війни

Висновки німецького економіста збігаються з оцінками української розвідки, згідно з якими загальні державні витрати Росії за перші чотири місяці 2026 року зросли на 15,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Основними напрямками збільшення видатків стали фінансування армії, соціальні програми та підтримка окремих секторів економіки, які відчувають наслідки санкцій і структурних проблем.

Аналітики наголошують, що така модель дозволяє Кремлю тимчасово підтримувати економічну активність, але водночас створює серйозні ризики для довгострокової фінансової стабільності.

Путін говорить про стабільність, але проблем стає більше

Попри стрімке зростання витрат, Володимир Путін продовжує заявляти про стійкість російської економіки та її здатність адаптуватися до зовнішнього тиску.

Втім, багато міжнародних експертів вважають, що офіційна риторика дедалі менше відповідає реальній ситуації. Висока інфляція, дефіцит кадрів, збільшення військових витрат і навантаження на бюджет поступово посилюють внутрішні економічні дисбаланси.

На думку аналітиків, чим довше зберігатиметься нинішній рівень військових витрат, тим складніше російській владі буде одночасно фінансувати соціальні зобов’язання, підтримувати економічне зростання та забезпечувати потреби армії.

Що означають нові дані

Оприлюднені показники свідчать, що війна залишається головним пріоритетом російських державних фінансів. Майже половина бюджетних коштів спрямовується на військові потреби, а рекордне зростання секретних витрат робить фінансову систему країни дедалі менш прозорою.

Експерти попереджають, що така тенденція може призвести до подальшого посилення тиску на економіку, особливо якщо витрати й надалі зростатимуть швидше за доходи. В умовах затяжної війни саме фінансова стійкість стає одним із ключових чинників, що визначають можливості держави у довгостроковій перспективі.


Ця новина була опублікована у розділі: Фінанси, Думка, Аналітика, із заголовком: "«Майже половина бюджету йде в тінь»: розкрито шокувальні масштаби секретних витрат Кремля на війну".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 18 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.