Єврокомісія планує скоротити час подорожей поїздами вдвічі — нова ера швидкісних залізниць до 2040 року



ЄС інвестує понад €345 мільярдів у створення континентальної мережі поїздів зі швидкістю від 200 км/год, що має перетворити залізницю на головний вид транспорту між європейськими столицями.

Європейська комісія представила амбітний план, який може радикально змінити подорожі всередині континенту. До 2040 року всі ключові транспортні вузли Євросоюзу мають бути з’єднані швидкісними поїздами, що розвиватимуть щонайменше 200 км/год, а на окремих маршрутах — понад 250 км/год.

Згідно з оцінками ЄК, проєкт вартістю €345 мільярдів дозволить зменшити час подорожі між європейськими містами більш ніж удвічі. Наприклад, шлях з Берліна до Копенгагена скоротиться з семи до чотирьох годин, а з Мадрида до Лісабона — із дев’яти до трьох годин. Також оновлена мережа з’єднає Варшаву та Відень за 4 години 15 хвилин замість нинішніх семи з половиною.

У деяких випадках мова йде не лише про модернізацію, а й про створення нових маршрутів. Наприклад, буде відновлено сполучення між Афінами та Софією, що дозволить скоротити поїздку з 13 до 6 годин.

Єврокомісар з питань сталого транспорту Апостолос Ціцікостас наголосив, що така система “дасть громадянам реальну альтернативу літаку та авто”, забезпечивши швидкі, безпечні та екологічні подорожі. За його словами, “якщо людям надати спосіб подорожувати швидко і комфортно, вони оберуть поїзд”.

Загальні інвестиції до 2050 року можуть сягнути €540 мільярдів, але очікувана економічна віддача перевищить €750 мільярдів, враховуючи зниження рівня забруднення, менші витрати на автотранспорт та авіаперельоти, а також розвиток туристичних і ділових зв’язків у Європі.

Однак втілення плану буде складним. Єврокомісія визнає, що лише 10% фінансування забезпечено з європейського бюджету, решту мають профінансувати національні уряди та залізничні компанії. Крім того, успіх залежатиме не лише від швидкості поїздів, а й від доступності квитків та зручності бронювання.

На сьогодні високошвидкісні залізниці Європи часто вважають розкішшю для заможних пасажирів. Наприклад, євротунель між Лондоном і континентом залишається найдорожчим залізничним маршрутом на континенті. Єврокомісія визнала цю лінію “прикладом помилок минулого” — через відсутність конкуренції та інфраструктури на британському боці вона десятиліттями не могла розвиватися.

Ще одна ключова проблема — хаотичне ціноутворення на квитки. Вартість подорожі між Брюсселем і Кельном, наприклад, може суттєво різнитися залежно від того, де її придбати — у Deutsche Bahn чи у бельгійській SNCB.

Щоб усунути ці недоліки, Єврокомісія планує уніфікувати систему продажу квитків. Уже на початку 2026 року буде запропоновано законодавчі зміни, які дозволять бронювати єдині комбіновані квитки — наприклад, на подорож, що включає і переліт, і поїзд.

План також передбачає створення “другої руки” для потягів, щоб зменшити витрати операторів і прискорити впровадження нових ліній. Така система має забезпечити конкуренцію від самого старту, чого бракувало попереднім проектам.

Нові ініціативи є логічним продовженням стратегії TEN-T (Trans-European Transport Network), спрямованої на створення інтегрованої транспортної системи ЄС. Після десятиліття стагнації в розвитку залізниць — востаннє суттєві оновлення відбулися ще до 2014 року — Європа прагне зробити ставку саме на поїзди як найбільш екологічний вид міжміського транспорту.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Аналітика, Подорожі, із заголовком: "Єврокомісія планує скоротити час подорожей поїздами вдвічі — нова ера швидкісних залізниць до 2040 року".

Матеріал підготував(-ла): Валерія Москаленко

Новину опубліковано: 07 листопада 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.