Чверть учителів іде в репетиторство, але не з професії

Українська школа входить у фазу кадрового виснаження: вчителі залишаються в системі не через умови, а попри них



Українська школа тримається на поколінні педагогів, яке продовжує працювати всупереч економічній логіці. Середній вік учителя вже сягнув 45 років, а молодь дедалі рідше розглядає державну освіту як довгострокову кар’єру. Нове дослідження, ініційоване ЮНЕСКО, показало суперечливу картину: майже 70% педагогів задоволені професією, але одночасно більшість називає зарплату головною причиною професійного виснаження.

Парадокс української освіти полягає в тому, що професія вчителя досі зберігає високий моральний статус усередині самої системи, але майже втратила економічну привабливість. Учителі говорять про покликання, любов до дітей і бажання формувати майбутнє країни, однак дедалі частіше змушені компенсувати низькі доходи додатковою роботою.

Причини вибору професії залишаються переважно ціннісними. Понад 61% педагогів назвали головним мотивом покликання до роботи з дітьми, половина — бажання передавати знання та впливати на формування особистості. Ще 44% говорять про вплив власних учителів. Але за цією романтичною моделлю професії дедалі виразніше проступає економічна криза системи освіти.

За попереднім аналізом «Дейком», українська школа входить у період структурного дефіциту кадрів, коли моральна мотивація більше не здатна компенсувати фінансове та психологічне навантаження. Саме це сьогодні пояснює різке зростання репетиторства серед учителів і втрату інтересу молодих фахівців до державних шкіл.

Середня зарплата педагога у 2025 році становить близько 14,2 тисячі гривень — більш ніж на третину менше за середній рівень доходів по країні. Для багатьох учителів це означає постійну потребу в додатковому заробітку. Кожен четвертий педагог офіційно визнає, що паралельно займається репетиторством. Насправді ця цифра може бути вищою, особливо у великих містах, де приватна освіта давно стала окремим ринком.

Репетиторство поступово перестає бути додатковою практикою й перетворюється на альтернативну модель виживання для освітян. Частина педагогів уже фактично працює у двох системах одночасно: формально — у школі, економічно — на приватному ринку освітніх послуг. Це змінює саму структуру української освіти, створюючи дедалі більший розрив між державною школою та платною індивідуальною підготовкою.

На цьому тлі особливо тривожним виглядає кадровий дефіцит. Найгостріше бракує вчителів іноземних мов — система недораховується понад 21% необхідних спеціалістів. Значний дефіцит також фіксується серед викладачів фізики, математики та інформатики. Саме ці предмети сьогодні визначають конкурентоспроможність країни в технологічній економіці, але школа поступово втрачає здатність забезпечувати їх якісне викладання.

Проблема вже виходить за межі освіти й перетворюється на питання довгострокової економічної безпеки. Країна, яка не може утримати вчителя математики чи фізики, через кілька років стикається з дефіцитом інженерів, програмістів і технічних спеціалістів. Освітня криза починає напряму впливати на ринок праці, технологічний розвиток і навіть оборонний потенціал.

Водночас система дедалі сильніше залежить від працівників без повної педагогічної кваліфікації. Майже 22% учителів не мають фахової підготовки саме як педагоги. Школи змушені залучати спеціалістів із суміжною освітою, а потім уже в процесі роботи намагатися адаптувати їх до викладання. Для директорів це стало вимушеним компромісом між нестачею кадрів і потребою утримати навчальний процес.

Особливо показовими є настрої студентів педагогічних спеціальностей. Майже 95% із них прямо заявляють: залишитися в професії їх може змусити лише суттєве підвищення зарплати. Лише третина бачить своє майбутнє у комунальних закладах освіти. Решта орієнтується на приватні школи, репетиторство або взагалі планує змінити сферу діяльності.

Це означає, що проблема вже не обмежується нинішнім дефіцитом кадрів. Українська освіта входить у фазу відкладеної кадрової кризи, коли система втрачає не лише нинішніх учителів, а й майбутнє покоління педагогів. Якщо тенденція збережеться, через кілька років школи зіткнуться не з локальною нестачею окремих спеціалістів, а з повноцінним браком професії як такої.

Попри це, більшість учителів усе ще не готові остаточно залишити школу. Майже 69% заявляють, що загалом задоволені своїм вибором. У цій цифрі — не стільки комфорт професії, скільки сила професійної ідентичності. Український учитель продовжує триматися за школу навіть тоді, коли система дедалі менше здатна триматися за нього.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Освіта, із заголовком: "Чверть учителів іде в репетиторство, але не з професії".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 15 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Одна кнопка на павербанку, яка змінює все: приховані функції, про які майже ніхто не знає

Більшість користувачів навіть не здогадуються, що кнопка на павербанку — це не просто “ввімкнути/вимкнути”. Вона може показувати заряд, змінювати режими та керувати живленням пристроїв

Держава запровадила нові виплати по 50 тисяч гривень: хто зможе отримувати додаткову допомогу

Кабінет Міністрів України розширив перелік осіб, які матимуть право на щомісячну виплату у 50 тисяч гривень після повернення з російського полону. Гроші призначатимуть тим, хто потребує тривалого стаціонарного лікування.

Зарплати понад 100 тисяч і бронювання від мобілізації: кому в Україні роботодавці готові платити найбільше

В Україні стрімко зростає кількість вакансій із можливістю бронювання. Роботодавці підвищують зарплати, а окремим фахівцям уже пропонують понад 100 тисяч гривень на місяць.

Вибухи у Вишневому: Зеленський розкрив, кому належав склад і кого чекає покарання

Президент заявив, що склад із боєприпасами перебував у структурі одного з підприємств «Укроборонпрому», а за наслідками розслідування очікуються кримінальні справи та кадрові рішення.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Європейські новини:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Європа готує Україні рекордний оборонний кредит: 60 мільярдів євро на британську зброю можуть змінити ситуацію на фронті

Європейський Союз наблизився до ухвалення масштабної програми оборонного кредитування України. Київ може отримати доступ до 60 мільярдів євро для закупівлі британського озброєння та військової техніки, що стане одним із найбільших фінансових рішень союзників від початку повномасштабної війни.

Польща зробила неочікуваний крок щодо МіГ-29: у Києва знову з’явився шанс отримати винищувачі

Перемовини про передачу польських МіГ-29 Україні отримали новий імпульс. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що сторони знову повернулися до діалогу, а шанси на успішне завершення домовленостей суттєво зросли.