Україна почала новий етап боротьби за Крим: удари по логістиці можуть стати початком масштабної деокупації

Атаки на транспортні вузли, паливну систему та енергетику півострова можуть бути частиною стратегії, яка має позбавити російські війська можливості утримувати Крим.



Україна перейшла до нового етапу боротьби за повернення Криму, де ключову роль можуть відігравати не лише бойові дії на землі, а й системне руйнування військової логістики. Удари Сил оборони по транспортній інфраструктурі, паливно-енергетичних об’єктах та маршрутах постачання на тимчасово окупований півострів можуть свідчити про початок першої фази операції з його деокупації.

Таку оцінку в інтерв’ю «24 каналу» озвучив ветеран російсько-української війни, майор у відставці Олексій Гетьман. За його словами, нинішня стратегія України полягає у створенні таких умов, за яких російське військове угруповання в Криму поступово втратить здатність вести активні бойові дії.

Йдеться насамперед про удари по системах забезпечення, адже сучасна війна значною мірою залежить не лише від кількості військової техніки чи особового складу, а й від стабільності постачання пального, боєприпасів, продовольства та інших ресурсів.

Логістична блокада як ключ до зміни ситуації

Олексій Гетьман зазначив, що сценарій поступового послаблення російських військ у Криму через удари по логістиці обговорювався вже давно. Його суть полягає в тому, щоб перетворити півострів на територію, де противник матиме дедалі менше можливостей підтримувати свої сили.

За словами експерта, навіть за умов масштабного руйнування шляхів забезпечення наземна операція все одно залишатиметься необхідною. Однак перед її проведенням Україна може створювати умови, за яких потенційний опір буде значно слабшим.

«Хоча наземну операцію все одно доведеться проводити», — зазначив Гетьман.

Одним із головних елементів такого сценарію він назвав фактичне блокування Криму. Якщо основні маршрути постачання будуть порушені, російське угруповання на півострові може опинитися у ситуації, коли продовження бойових дій стане дедалі складнішим.

Експерт наголосив, що за таких умов перед російськими військами залишатиметься обмежена кількість варіантів: залишати територію через доступні маршрути, здаватися або продовжувати боротьбу без необхідних ресурсів.

Особливе значення в цьому контексті має Керченський міст, який залишається одним із головних шляхів сполучення між Росією та Кримом. Будь-яке погіршення його функціонування або обмеження можливостей використання цього маршруту створює додатковий тиск на систему забезпечення.

Контрнаступ, який виглядає інакше

Коментуючи заяви командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді про можливість деокупації Криму без традиційного масштабного штурму, Гетьман погодився, що сучасні військові операції можуть мати інший вигляд, ніж у минулому.

За його словами, контрнаступ не завжди означає стрімке просування великих механізованих колон або масштабні наземні бої. У сучасних умовах важливу роль відіграють точкові удари, технології, розвідка та здатність позбавити противника стратегічних переваг.

«Так, це і є деокупація Криму. Це і є контрнаступ. Просто виглядає він не так, як нам хотілось би», — заявив військовий експерт.

На його думку, нинішні дії України можна розглядати як асиметричну кампанію, перший етап якої вже триває. Основна мета таких дій — не лише завдати матеріальних втрат, а й поступово змінити баланс сил на півострові.

Удари по Криму створюють нову реальність

Останнім часом Крим дедалі частіше стає ціллю українських атак. Під удари потрапляють об’єкти, які мають важливе значення для військової та економічної інфраструктури.

Йдеться про транспортні вузли, паливні бази, енергетичні об’єкти та морські маршрути. Такі дії спрямовані на те, щоб зменшити можливості російських військ використовувати півострів як потужний військовий плацдарм.

За повідомленнями ЗМІ, наслідки цих атак дедалі більше відчувають і цивільні мешканці Криму. У деяких районах виникають проблеми з пальним, електропостачанням та іншими видами забезпечення. Місцеві жителі скаржаться на погіршення ситуації, падіння туристичної активності та проблеми у сфері послуг.

Для регіону, економіка якого значною мірою залежала від туризму та стабільного постачання, такі зміни мають серйозні наслідки. Порожні заклади, перебої з ресурсами та зростання невдоволення серед населення створюють додатковий внутрішній тиск.

Чому Крим залишається стратегічною ціллю

Крим має критичне значення для перебігу війни через своє географічне положення. Півострів використовується як база для розміщення військових сил, запуску ракет, контролю морського простору та підтримки операцій на південному напрямку.

Саме тому українська стратегія може бути спрямована не лише на безпосереднє звільнення території, а й на поступове позбавлення противника можливості використовувати Крим як ефективний військовий центр.

На думку експертів, руйнування логістичної системи може стати одним із факторів, який вплине на майбутній розвиток подій. Якщо військове угруповання втрачає стабільне забезпечення, його можливості для тривалого опору значно скорочуються.

Водночас повна деокупація півострова залишається складним завданням, яке потребує поєднання військових, дипломатичних і стратегічних рішень.

Нинішні удари по Криму можуть бути лише початковою частиною масштабнішої кампанії. І якщо оцінка Олексія Гетьмана правильна, Україна вже перейшла до етапу, коли боротьба за півострів ведеться не лише за допомогою фронтових операцій, а й через системне послаблення можливостей противника утримувати цей регіон.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "Україна почала новий етап боротьби за Крим: удари по логістиці можуть стати початком масштабної деокупації".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 26 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.