Реакція Кремля на нову ініціативу Європейського союзу зі зниження цінового ліміту на російську нафту до 45 доларів за барель носить передбачуваний, але важливий меседж: Москва не вважає цей крок конструктивним і прогнозує, що ринки залишаться нестабільними.
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков 11 червня на щоденній телефонній конференції з журналістами охарактеризував заплановане зниження ліміту з нинішніх 60 доларів як «нелікальне» та «не допоможе стабілізувати міжнародні енергетичні ринки».
Водночас він нагадав, що Росія вже накопичила «дуже корисний досвід» для мінімізації негативних наслідків від заходів Заходу.
Пропозиція Єврокомісії, озвучена напередодні, передбачає три ключові елементи: обмеження трансакцій із операторами газопроводу «Північний потік», запровадження санкцій проти банків, які сприяють обходу існуючих обмежень, та зниження цінового ліміту на російську нафту до 45 доларів за барель замість нинішніх 60.
Мета цих заходів — зменшити валютні надходження до російського бюджету, достатні для фінансування військових дій у Україні. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ця ініціатива буде обговорюватися на зустрічі лідерів «Групи семи» в Канаді наступного тижня.
Незважаючи на тираду критики з боку Кремля, останні дані Centre for Research on Energy and Clean Air (CREA) демонструють, що Росія продовжує відвантажувати нафти на світові ринки. На кінець квітня Китай закупив майже 47 % від загальної кількості експорту російської нафти, Індія — 38 %, ЄС та Туреччина — по 6 %. А завдяки ліміту в 60 доларів із початку квітня стабілізована ціна Urals залишилася трохи нижчою за цю межу, що дозволило західним судноплавним компаніям, переважно грецьким, відновити перевезення російської нафти, збільшивши доступність танкерів й спричинивши тиск на фрахтові ставки.
Проте дослідники вказують, що нинішня система обмежень має суттєві прогалини в моніторингу й виконанні — це призвело до зростання доходів Москви навіть попри санкції. Відтак, Україна продовжувала завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, і лише минулоріч морські експортні об’єми нафтопродуктів знизилися майже на 10 %. Це свідчить, що воєнні дії й удари безпосередньо впливають на здатність Росії підтримувати експорт, тоді як запроваджені ліміти потребують більш жорсткого контролю.
Ключове питання для ЄС та G7 полягає в тому, чи здатні вони посилити моніторинг і запровадити дієві механізми виконання цінових обмежень. У разі успіху зниження ліміту до 45 доларів сприятиме зменшенню фінансових ресурсів Росії, але без контролю цей крок може виявитися косметичним. На зустрічі лідерів «Групи семи» в Оттаві очікується обговорення додаткових пунктів контролю за транспортуванням та страхуванням танкерів, а також створення платформи для обміну розвідувальними даними між західними розвідувальними службами.
У середньостроковій перспективі Євросоюз розглядає можливість розширення використання альтернативних джерел енергії: від нарощування потужностей СПГ-терміналів до прискореного переходу на відновлювані джерела. Зниження попиту на російську нафту може відкрити додатковий простір для інвестицій у зелену енергетику та диверсифікацію маршрутів постачання. Окрім того, ключовим викликом стане узгодження позиції всіх 27 країн-членів ЄС, адже рішення ухвалюються консенсусом.
Речник Кремля нагадав, що Росія вже успішно адаптувалася до санкцій протягом понад тисячі днів обмежень і має в арсеналі «корисний досвід» для мінімізації ризиків. Проте подальше загострення санкційної політики сприятиме глибшій інтеграції РФ у ринки Азії, де купівельна активність продовжує зростати. У цьому контексті країнам Заходу слід подумати про нові методи стримування Москви, які не штовхали б її в обійми нових ринків.
Отже, кінцевий ефект від зниження цінового ліміту на російську нафту майже повністю залежатиме від посилення контролю й нагляду за виконанням санкційних норм. Якщо «Групі семи» та Євросоюзу вдасться досягти ефективної координації, обмежувальні заходи справлять значний вплив на доходи Кремля. В іншому випадку масштаб цих обмежень залишиться обмеженим, а Росія продовжить із мінімальними втратами нарощувати експорт своїх енергоносіїв до регіонів, що демонструють високу покупецьку активність.
