Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що під час візиту до Москви 14 травня 2025 року намагатиметься переконати Президента Росії Володимира Путіна прибути до Стамбула для прямого діалогу з Президентом України Володимиром Зеленським. Лула скористався можливістю короткої зупинки в російській столиці після офіційного візиту до Китаю, щоб достукатися до Кремля з меседжем: «Друже Путін, поїдь до Стамбула та веди переговори».
Незважаючи на те, що особистої зустрічі між лідерами так і не відбулося, вони провели телефонні переговори, під час яких обговорили перспективи мирного процесу. Кремль підтвердив, що Лула засвідчив свою готовність «зробити все можливе для успіху переговорів», а Путін висловив подяку за будь-які ініціативи щодо врегулювання конфлікту.
Лула да Сілва зберігає теплі стосунки з Москвою, незважаючи на триваюче вторгнення Росії в Україну, що викликало напруженість у відносинах із Києвом та викликало критику в західних столицях. Проте саме роль Бразилії та Китаю у просуванні мирної конференції вже у 2024 році свідчить про прагнення цих країн служити нейтральними посередниками. Минулого року спільний план Пекіна і Бразилії передбачав скликання мирної конференції за участю Москви та Києва без попередніх умов, та ця ідея досі залишається актуальною.
Ще до приїзду до Туреччини Володимир Путін запропонував відновити прямі переговори «без попередніх умов», але офіційно не підтвердив свою участь. Тим часом Президент Зеленський кинув йому виклик зустрітися особисто в Стамбулі, заявивши, що лише таким чином можна зрушити з місця процес переговорів. Українська сторона наполягає на повному та безумовному припиненні вогню перед будь-якими подальшими домовленостями, водночас вимагаючи гарантій безпеки та відновлення територіальної цілісності.
У складі російської делегації до Стамбула вирушили помічник Путіна Володимир Мединський, заступник міністра оборони Олександр Фомін, заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін та керівник головного управління Генштабу Ігор Костюков. Мединський, відомий своїми запереченнями легітимності української державності та участю в мирних перемовинах 2022 року, очолив переговори, що автоматично знизило їхній рівень. Українська делегація, яку очолює міністр оборони Рустем Умеров, планувала обговорити не лише обмін полоненими, але й етапи досягнення припинення вогню, а також механізми гарантій безпеки за участю західних партнерів.
Поки що Західна коаліція підготувала новий пакет санкцій проти Росії у разі відсутності прогресу: позиційні мита на російську нафту до 500 %, обмеження для «тіньового флоту» й персональні санкції проти керівництва Кремля. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барроо повідомив про співпрацю з сенатором США Ліндсі Гремом у Туреччині щодо «душогубних» заходів, які мають «душити російську економіку». У свою чергу, США направили на переговори свою команду під керівництвом спеціального посла Кіта Келлога та сенатора Марко Рубіо, проте низький ранг російської делегації суттєво знизив очікування на прорив.
«Якщо Росія відмовиться від повного та безумовного припинення вогню, має бути збережений і посилений санкційний тиск», — зазначив Президент Зеленський після телефонної розмови з лідерами Франції, Німеччини, Великої Британії та Польщі, а також із екс-главою Білого дому Дональдом Трампом. За його словами, Україна готова до «найшвидших можливих кроків», але лише за умови, що Москва виконає ключові умови: припинення вбивств, виведення військ і повернення захоплених територій.
Головним завданням наступного етапу стане формулювання чітких пропозицій щодо припинення вогню: обидві сторони мають письмово викласти свої бачення та обговорити їх у деталях. Туреччина виступає надійним посередником – Анкара вже неодноразово сприяла мирному діалогу та має довіру обох сторін. Втім ефективний посередницький механізм вимагатиме спільної роботи над графіком реалізації домовленостей та запровадження системи міжнародних гарантій.
Сценарій, за яким прямий двосторонній саміт Зеленського та Путіна міг би відбутися, досі залишається малоймовірним без особистої участі очільника Кремля. Однак використання Лула да Сілвою власних каналів комунікації та дипломатичних зв’язків може стати додатковим поштовхом для реального початку переговорного процесу. В умовах, коли позиції Києва та Москви залишаються розділеними, ключовим фактором стане здатність міжнародної спільноти підтримати режим санкцій і водночас запропонувати безпекові гарантії, які влаштують обидві сторони.
Наступні раунди переговорів, ймовірно, відбудуться під егідою ООН та за активної участі ключових гравців – США, ЄС та Туреччини. Лула да Сілва вже дав зрозуміти, що не полишить спроб сприяти зрушенню з мертвої точки. Від успіху цих зусиль залежатиме, чи вдасться уникнути ескалації та закласти фундамент для довгострокового миру в Європі.