«40 днів тиску» чи інформаційна кампанія: операція СБУ викликає паніку в Росії через паливну кризу

У мережі активно обговорюють нібито 40-денний план СБУ з системного тиску на критичну інфраструктуру Росії. Експерти заявляють про ризики паливного дефіциту, черг на АЗС та посилення економічних проблем у РФ.



У публічному просторі з’явилися заяви про нібито масштабну 40-денну операцію Служби безпеки України, спрямовану на системний тиск на критичну інфраструктуру Російської Федерації. Йдеться про кампанію, яку президент Володимир Зеленський, за повідомленнями окремих коментаторів, доручив реалізувати СБУ.

Ці твердження активно поширює політичний експерт Олексій Курпас, який заявляє, що така стратегія може мати довготривалий економічний ефект і впливати на внутрішню стабільність Росії.

За словами експерта, ідея «40-денного тиску» полягає в тому, щоб змусити Росію щоденно відчувати наслідки продовження війни не лише на фронті, а й у власному тилу. У цьому контексті особливу роль, на думку коментатора, відіграють дії українських спецслужб, спрямовані на ураження логістичних і промислових об’єктів.

У заявленій логіці кампанії йдеться про вплив на нафтову інфраструктуру, системи протиповітряної оборони, транспортну логістику та об’єкти військового виробництва. Саме ці елементи, як стверджується, формують основу здатності держави вести тривалі бойові дії.

Окремо підкреслюється, що удари по нафтогазовій галузі можуть мати значний економічний ефект. У подібних заявах стверджується, що перебої з паливом здатні впливати на аграрний сектор, промисловість і внутрішні перевезення, створюючи додатковий тиск на економіку.

Водночас жодних офіційних підтверджень існування саме 40-денного формалізованого плану СБУ у відкритих джерелах не оприлюднено. Також не наводяться документи чи заяви офіційних структур, які б підтверджували формат «безперервної кампанії» в озвученому вигляді.

Попри це, у публічних дискусіях регулярно згадується активізація дій українських сил у напрямку ураження об’єктів, пов’язаних із військовою та енергетичною інфраструктурою Росії. Такі операції розглядаються як частина ширшої стратегії тиску на ресурси, що забезпечують ведення війни.

Автори подібних оцінок стверджують, що ключова мета полягає у зниженні здатності противника підтримувати військову логістику та виробничі ланцюги. Водночас підкреслюється, що це не разові дії, а тривалий процес, який може мати накопичувальний ефект.

У російських регіонах тим часом періодично з’являються повідомлення про локальні перебої з паливом та зростання навантаження на інфраструктуру постачання. Однак офіційні джерела РФ зазвичай пояснюють такі явища внутрішніми логістичними факторами або сезонними коливаннями попиту.

У будь-якому випадку експерти сходяться на думці, що енергетична інфраструктура залишається одним із ключових елементів економічної стабільності, а будь-які порушення в цій сфері мають широкий ефект для промисловості, транспорту та сільського господарства.

Остаточні висновки щодо масштабів і наслідків подібних кампаній можливі лише після перевірки офіційними даними та довгострокового аналізу економічних показників.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "«40 днів тиску» чи інформаційна кампанія: операція СБУ викликає паніку в Росії через паливну кризу".

Матеріал підготував(-ла): Андрій Дрозд

Новину опубліковано: 30 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Одна кнопка на павербанку, яка змінює все: приховані функції, про які майже ніхто не знає

Більшість користувачів навіть не здогадуються, що кнопка на павербанку — це не просто “ввімкнути/вимкнути”. Вона може показувати заряд, змінювати режими та керувати живленням пристроїв

Держава запровадила нові виплати по 50 тисяч гривень: хто зможе отримувати додаткову допомогу

Кабінет Міністрів України розширив перелік осіб, які матимуть право на щомісячну виплату у 50 тисяч гривень після повернення з російського полону. Гроші призначатимуть тим, хто потребує тривалого стаціонарного лікування.

Зарплати понад 100 тисяч і бронювання від мобілізації: кому в Україні роботодавці готові платити найбільше

В Україні стрімко зростає кількість вакансій із можливістю бронювання. Роботодавці підвищують зарплати, а окремим фахівцям уже пропонують понад 100 тисяч гривень на місяць.

Вибухи у Вишневому: Зеленський розкрив, кому належав склад і кого чекає покарання

Президент заявив, що склад із боєприпасами перебував у структурі одного з підприємств «Укроборонпрому», а за наслідками розслідування очікуються кримінальні справи та кадрові рішення.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Європейські новини:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Європа готує Україні рекордний оборонний кредит: 60 мільярдів євро на британську зброю можуть змінити ситуацію на фронті

Європейський Союз наблизився до ухвалення масштабної програми оборонного кредитування України. Київ може отримати доступ до 60 мільярдів євро для закупівлі британського озброєння та військової техніки, що стане одним із найбільших фінансових рішень союзників від початку повномасштабної війни.

Польща зробила неочікуваний крок щодо МіГ-29: у Києва знову з’явився шанс отримати винищувачі

Перемовини про передачу польських МіГ-29 Україні отримали новий імпульс. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що сторони знову повернулися до діалогу, а шанси на успішне завершення домовленостей суттєво зросли.